Question

що нового з'явилося в українських містах у XVIII столітті
​

Answer 1

Ответ:

Соціально-економічний розвиток Полонного у XVII ст

Объяснение:Соціально-економічний розвиток Полонного у XVII ст

На останню чверть XVI ст. припадає початок активної хвилі містобудування і пов’язаний він з діяльністю князя В.-К. Острозького. Для князя міста мали важливе стратегічне значення, адже слугували надійним форпостом захисту його володінь в центральній частині Волині. За підрахунками О. Яблоновського, князям Острозьким в другій половині XVI ст. належало 32,67% території Волині і зокрема 33,39% території Кременецького повіту (Пд.-Сх.Волинь).

Історії Полонного майже не присвячено спеціальних досліджень, а епізодичні згадки про місто містяться в загальних працях з історії України, а також в монографіях, присвячених історії українського містобудування, в яких наявні деякі відомості про наше місто, а також коротка інформація, представлена в опублікованих тезах та матеріалах краєзнавчих конференцій, що стосувались історії волинських міст.

Унікальним джерелом, що дозволяє розглянути соціально-економічний розвиток міста є інвентар поділу маєтків Олександра Острозького між його дочками Софією Любомирською, Катериною Замойською та Анною-Алоїзою Ходкевич, складений 1620 р., частина якого, що стосується Південно-Східної Волині була опублікована І.О. Ворончук у 2001 році. В документі міститься детальний опис будівель міста, перелік міщан та їх земельні володіння, податки та повинності, коротка інформація про зайнятість жителів, а також інвентар фіксує листи, видані власниками міста для міщан на затвердження певних прав та пільг: наводяться та згадуються 38 листів, виданих князями на осаду міст, розбудову, розвиток торгівлі, ремесла та промислів. Таким чином, наявний матеріал дає можливість розглянути соціально-економічний стан міста Полонного в першій половині XVII ст.

Answer 2

Ответ:

Разом з посиленням феодальної експлуатації відбувається наступ і на особисту свободу. У 60-70-ті роки царський уряд і гетьманська адміністрація видали кілька указів про обмеження права переходу селян з однієї місцевості в іншу. Указ імператриці Катерини II від З травня 1783 р. законодавчо закріплював кріпосне право на Лівобережній і Слобідській Україні, забороняв переходи селян. Царизм дозволив українським поміщикам засилати в Сибір селян, що виявляли непокору.

Помітні зміни сталися в розвитку ремесел, промислів, мануфактурного виробництва. Виготовляючи вироби, ремісники дедалі більшою мірою орієнтуються на ринок, а не на окремих замовників.

Объяснение:

Значно розширили межі міста України. Міські будівлі виходили за кріпосні стіни, забудовувались околиці. Збільшувалась чисельність населення. У Києві, наприклад, налічувалося майже 42 тис. жителів. Сталися зміни і у складі міських жителів: збільшилась частка робітних людей, ремісників і торгівців.

Правове становище міст Лівобережної і Слобідської України регламентувалося жалуваною грамотою 1785 р. Згідно з цим документом у містах діяли магістрати, обиралися думи, скликалися міські збори.