Скласти історичний портрет Петра Калнишевського
Ответы
Петро Калнишевський (Калниш, бл. 1690 -1803) – кошовий отаман Запорозької Січі (1762р., 1765-1775 рр.), талановитий полководець і дипломат. Походив із козацько-старшинського роду Лубенського полку. 1752-1761 рр. – похідний полковник, 1754 – 1761 рр. – військовий осавул, 1762 р. – кошовий отаман, 1763 р. – військовий суддя, 1764-1775 рр. – адміністратор, господарник, велику увагу приділяв заселенню південноукраїнських степів, розвиткові хліборобства, ремесла й торгівлі, будівництву храмів. Сам став одним з найзаможніших на Січі козаків, збагатившись переважно на торгівлі. Брав активну участь у російсько-турецькій війні 1768-1774 рр., відзначився разом з запорожцями при взятті Очакова, Кінбурна та ін., налагодив діяльність козацької розвідки в Криму. З волі Катерини ІІ Калнишевський був нагороджений золотою медаллю з діамантами, група старшин – золотими медалями. Власним коштом Калнишевський збудував ряд православних храмів: Св. Ап. Петра і Павла у Межигірському монастирі під Києвом (1768 р.), Покрови Пресвятої Богородиці у Ромнах (1770 р.), храми у Лохвиці (1773-1774 рр.), Петриківці (1769-1775 рр.).
Під час знищення царськими військами Нової Січі в червні 1775 року, Калнишевський відмовився чинити збройний опір військам генерала П.Текелія, був заарештований за наказом Катерини ІІ і засланий до Соловецького монастиря (Росія), де пробув понад 25 років у в’язниці . 2 квітня 1801 року за наказом Олександра І був звільнений з монастирської тюрми, але за власним бажанням залишився у монастирі, де незабаром і помер. Похований на головному подвір’ї Соловецького монастиря перед Преображенським собором.
Объяснение: