Предмет: Қазақ тiлi, автор: zla22pas

3-тапсырма. Айбатты, жалынды, қанатты сөздерін жекеше, кошше турде жiкте.​

makarovasofia439: пожалуйста помоги

Ответы

Автор ответа: saida53
2

Ответ:

мен айбаттымын жалындымын

сен айбаттысың    жалындысың

сіз    айбаттысыз      жалындысыз

ол      айбатты             жалынды

біз        айбаттымыз           жалындымыз

сендер айбаттысыңдар      жалындысыңдар

сіздер    айбаттысыздар      жалындысыздар

олар       айбатты                    жалынды

Объяснение:

makarovasofia439: а 3?
makarovasofia439: канатты
zla22pas: также тип токоеже окончание
makarovasofia439: пожалуйста напиши
zla22pas: подпишись на меня и тип это или задай вопрос как и я
zla22pas: чтоб можно было написать
zla22pas: канаттыным
Предыдущий вопрос
Следующий вопрос
Похожие вопросы
Предмет: Русский язык, автор: ygo200618
Прочитайте.Запишите имена существительные в родительном падеже,множественном числе вместе с одним из выделенных слов.ов?ев?ей?дерево, село, сапог, носки, очки, чаща, туча, город, дело, ботинки, варежки, гуси, гусенок, полотенце, мышь, облако, брат, сестра, инструмент, лопата, газета, товарищ.МНОГО сел,.......НЕТ инструментов,........ПАРА полотенец,.........
2 года назад
Предмет: Английский язык, автор: Аноним
как переводятся эти предложения?
When were we making a campfire?
What was our teacher telling about when the bell rang?
Who was eating pizza a three o'clock?
Where was my Granny sitting when it got dark?
2 года назад
Предмет: Русский язык, автор: Shola337
Сочинение что такое красота с аргументами из литературы.
20 Баллов даю!
2 года назад
Предмет: Українська мова, автор: stepmarg98
Де потрібно вставте пропущені розділові знаки.
1. Вранці стояв густий туман плинув над болотянкою осідав дрібною росою на кетягах перезрілих плодів бузини мастив коричнюваті шапки грибів (Ю. Зб.). 2. Гілки волоських горіхів пхались в гущавину з кропиви та будяків. Берізка та хміль обплутували тини та бур’яни. 3. Розкішні жита пшениці а часом і невикопані буряки залягали під снігом (Н.-Л.). 4. Ні Самуїл ні Ждан не відчували в серці тривоги. Хіба їм уперше зустрічати хурделицю у степу чи в лісі? (В. Мал.). 5. Кобзівці ще докошували просо й гречку збирали кукурудзу на силос готували поле під озимину а подекуди вже почали й сіяти (І. Ц.). 6. Інколи то тут то там з-за дерев вибухав вогнистий сніп іскор і розсипався в ту ж мить (Ю. См.). 7. Тихі роси спадали на сади й трави, мов благодать щедрого неба. І вітер не вітер ніжний легіт доносив з поля запах снопів (І. Ц.). 8. В степу подихує духмяний вітерець доносить аж сюди на берег ніжний аромат дозрілого винограду та динь запах пшениці та полину...(Ю. Зб.). 9. Обозові не було ні кінця ні краю. 10. Генріх ще не відав про все, коли споряджав послів, не таємних урочистих пишних з багатими дарами, з посланням імператорським до великого князя київського...(П. З.). 11. Поруч мене виявився непоказний але запальний морячок (В. Логв.). 12. Над полями скиглив холодний вітер зривав на деревах пожовкле листя і гнав на посічені сльотою стерні (О. Десн.). 13. Оці будяки та сині косарики та собача рожа – це все друзі його дитинства (О. Г.). 14. Тільки перед світанком не чути вже ні зітхань ні притишених розмов закоханих ні скрадливих поцілунків (А. Ш.). 16. Від його пильного ока не могли сховатись ні огріхи при оранці у колгоспі ні те, що минулої суботи завмаг їхній одчинив крамницю на цілу годину пізніше ні те, що десь у полі валяється під снігом забутий культиватор (Є. Гуц.). 17. Не злість чулася в словах Вертушихи жалість (В. Др.). 18. Настала безхмарна воістину щаслива пора (М. Н.). 19. Не раз чув від доскіпливих істориків рідного селища найнеймовірніші легенди, пов’язані із Чалапковим плесом як уминулому так і в сучасному (Ю. Зб.). 20. Ми переходили з кручі на кручу з байраку в байрак продирались через якісь зарості то заходили в темряву хащів, де пахло вогкістю та гіркотою опалого листя то опинялися на рівних галявинах, де вже було сухо й пахло прив’ялим листом та полином (Є. Гуц.). 21. У лісі туман зависав на гіллі вільшаника та ліщини обважнілими, перламутрово-чистими краплями і лунко опадав на листяний паркет (В. Др.). 22. Врослі в камінь деревця весною цвіли пухнастим цвітом а восени червоніли гронами ягід (М. Ст.). 23. Ані туманів з Дністра та моря ані мокви із-за бескидів. Ясно та гоже довкруж. 24. А сонце все вище та вище підноситься у вись піднебесну не просто гріє припікає вже…(Ю. М.)
8 лет назад
Предмет: История, автор: calestru0408
история пелегримов как проживали
8 лет назад