Опишіть основні події історії Польщі у Х-ХІV ст.
Ответы
Ответ:
ПОЛЬЩА, Республіка Польща (Rzeczpospolita Polska) – д-ва в Центр. Європі. Межує з Німеччиною, Чехією, Словаччиною, Україною, Білоруссю, Литвою і РФ (Калінінградська обл.). Має вихід до Балт. моря. Територія 322,5 тис. км². Столиця – м. Варшава. За адм.-тер. устроєм П. поділяється на 16 воєводств, воєводства – на повіти (379), повіти – на гміни (громади; 2478). Населення 38,17 млн осіб (2009). Нац. склад і етнічні групи: поляки – 96 % (понад 12 млн поляків проживають у Пн. Америці, Бразилії, Франції, Литві, Росії, а також в Україні (бл. 250 тис.)), 1,23 % (471,5 тис.) – представники ін. національностей, 2,03 % (774,9 тис.) не визначають своєї нац. приналежності. Із нац. меншин – силезці (173,2 тис.), німці (152,9 тис.), білоруси (48,7 тис.), українці (31 тис.; разом із лемками – 37 тис. (за даними перепису 2002). Держ. мова – польська. Реліг. склад населення: католики (89,6 %), в т. ч. грекокатолики (0,15 %) православні (1,33 %), протестанти (0,4 %) та ін. Грошова одиниця – польс. злотий.
Форма політ. ладу (за Конституцією 1997): парламентська республіка, парламент складається із двох палат (сейм і сенат), виконавчу владу здійснюють Президент і Рада Міністрів на чолі з прем'єром. Форма держ. устрою: унітарна д-ва. П. є членом Організації Об'єднаних Націй, Північноатлантичного альянсу (1999), Європейського Союзу (2004) та ін. міжнар. орг-цій.
П. як держ. утворення сформувалася внаслідок консолідації та об'єднання західнослов'ян. племен і племінних союзів у межиріччі Вісли й Одри під егідою племінного князівства полян із центром у м. Гнєзно. У 2-й пол. 9 ст. – 1-й пол. 10 ст. за правління князівської династії Пястів д-ва отримала назву Польща, а її населення (дещо згодом) – збірну назву "поляки". Уперше заг. назва народу трапляється в документах поч. 11 ст., остаточно утверджується в 13–15 ст., хоча ще тривалий час зберігався поділ на мовно-діалектні та етногр. регіони. Першим достовірним князем був Мєшко I (Мешко I; 922/945–992). За свого правління 966 він запровадив християнство рим. обряду, що мало важливе значення для престижу д-ви, а також внутр. інтеграції населення. Мєшко I і його наступник Болеслав I Хоробрий (967–1025) у боротьбі з нім. володарями завершили територіальне об'єднання польс. земель. На зх. вони провадили боротьбу з Нім. імперією за Помор'я, на пд. в конфлікті з Чехією приєднали Силезію й Малопольщу із Краковом, на сх. зіткнулися з об'єднавчими зусиллями Київської Русі, що консолідувала східнослов'ян. племена (Червенські гради та Перемишль переходили з рук в руки). 1025 Болеслав I Хоробрий був коронований, а д-ва отримала назву Королівство Польське. На підставі княжого права володар обкладав населення натуральними данинами та повинностями, сприяв розвитку ремесла, зміцнював укріплені центри – гроди. Поступово із князівської дружини сформувався стан земельних власників (можновладців) і рицарів-шляхти (владики). Селянство – кмети – було залежним лише від короля. Потреби держ. управління спонукали до створення провінцій та їх адм. апарату. Столицею було Гнєзно, потім – Познань, а із серед. 11 ст. – Краків. Після Болеслава I Хороброго розпочалася боротьба за трон між спадкоємцями, що збіглася зі зміцненням можновладців і феод. рицарства. У міжусобну боротьбу польс. князів часто втручалися споріднені з ними рус. князі, зокрема Галицько-Волинського князівства. Міжусобиця призвела до виникнення численних дрібних князівств, посилення експансії на польс. землі нім. д-в та балт. племен пруссів і ятвягів. Для стримування останніх кн. Конрад I Мазовецький 1226 запросив на свої землі рицарів Тевтонського ордену, котрі незабаром, спільно з Орденом меченосців, утворили свою д-ву й розпочали захоплення земель із слов'ян. та балтським населенням за підтримки імперії і папства. У серед. 13 ст. в польс. землі були спустошені монголо-татарами, але закріпитися там їм не вдалося. З огляду на зовн. небезпеки серед польс. володарів посилилися об'єднавчі тенденції, а куявському кн.
Объяснение:нет
Ответ:
mq украинцам а русским qq
Объяснение: