даю 50 балов
фанфик до зарубіжної літератури до любого оповідання
Ответы
Мандрівний замок Хаула
А як би там не було, а все закінчилося добре. От тільки чогось Софі досі не втихомирилась. Хотілось їй пригод на свою голову, а от де їх дістати вона навіть не знала. Блукала собі по просторах заквітчаного поля, літала на оновленому мандрівному замку і виготовляла прекрасні капелюхи, які потім продавала у крамниці. От тільки чого вона весь день тинялася туди-сюди, шукаючи, чим би себе зайняти? Відповідь проста. Хаул поїхав(чи б то краще сказати, полетів) по справах. Куди він поїхав і навіщо, Софі не знала. Хаул сказав, що повернеться скоро, а от коли те кляте скоро настане – не сказав. Пройшов день, два, невдовзі закінчився тиждень, а Хаула все не було. Отож доводилося Софі цілісінький день себе чимось зайняти, аби якось відволіктися від самотності. Двічі рука дівчини тягнулась до спиртного і двічі залити горе не давав Кальцифер(він, хвала богам, залишився охороняти літаючий замок, бо без нього будинок із крилами просто би впав)
От і одного вечора, сидячи біля вікна, Софі малювала на папері дизайн капелюху. Раптом щось задеренчало, щось скрипнуло і з жахливим тріскотом впало на землю. Софі подивилась на двері і зітхнула.
《Знову кіт порядки наводить》 — подумала вона і повернулася до свого заняття.
Зненацька дівчина підняла голову і знову подивилася в сторону дверей.
Проблема була в тому, що у неї не було кота.
Софі вибігла з кімнати, прислухаючись. Шум долинав з льоху і дівчина не знала що робити. Вона зайшла на кухню і взяла першу ліпшу зброю — сковороду. Стиснувши її в руках, Софі почала спускатися сходами до низу.
Там, у темний умлі, мали стояти записи їжі. От тільки не імли, не половини запасів дівчина не побачила. Там було дуже світло і просторно, а посеред гармидеру, що був на підлозі лежав Хаул.
– Ти що тут робиш?, – крикнула Софі.
– Ти тільки не хвилюйся, мила, – нервово сказав хлопець.
– Як ти тут опинився? І що це все означає?
– Я просто захотів трохи свободи і тиші, тому трохи посидів тут, у льосі.
–Ах значить, свободи захотів?! Ну тримайся!
Що сталось далі, історія не розповідає, але Кальцифер, що став свідком тих подій, ніколи не розповідає про той триклятий вечір навіть найближчим людям...