Завдання.
Перепишіть текст, заповнюючи пропуски, розкриваючи дужки та знімаючи скісні риски, розставляючи потрібні розділові знаки.
Благослове(нн, н) а тиша на/вкруги. Лиш за/ Ш.. рхоче десь суха зелена ящірка про/бігаючи в/траві бр... знуть в/pізно/біч з /під ніг коники/ ковалі та ще жайворонки дз... ркочуть у тиші по/ ймаючи її в/верх і в/низ як струмки що течуть і течуть розма.. ті джерельно/дзвінкі. Здається співає від краю до краю саме повітря співає мар... во що вже с... плюється т... ече струмує де/не/ де над ковилою. Може і цей т... екучий за/мріяний степ теж тільки мар... во що протече і не буде? Але ні кожна стеблина закоренилася в суху місцями вже по/тріскану землю. В/бродиш по/пояс в/ золотаві з/легка з/гойдані вітром шовки бр... деш у шовках серед мило/звучного пташиного щеб.. ту і відчуваєш на душі тільки устояну радість тільки звільн.. не від (в, у) сяких пут небесно/легке щастя. Iти/б отак і йти серед цієїї тихої за/думливої краси сягнути б аж туди де небо торкається землі де має бутивелике сине море з чайками та бакланами... Ось/ось здається хлюпне воно з край/неба з/за ков.. лів.
Ответы
Ответ:
Благословенна тиша навкруги. Лиш зашурхоче десь суха зелена ящірка, пробігаючи в траві, бризнуть вpізнобіч з-під ніг коники-ковалі, та ще жайворонки дзюркочуть у тиші, підіймаючи її вверх і вниз, як струмки що течуть і течуть розмаїті, джерельно дзвінкі. Здається, співає від краю до краю саме повітря, співає марево що вже схилюється, тече, струмує де-не-де над ковилою. Може, і цей текучий, замріяний степ теж тільки марево, що протече і не буде? Але ні, кожна стеблина закоренилася в суху, місцями вже потріскану землю, вбродиш по пояс в золотаві, злегка згойдані вітром шовки, і вони не зникають, вони є, бредеш у шовках серед милозвучного пташиного щебету і відчуваєш на душі, очищеній від усього гіркого, тільки устояну радість, тільки звільнене від усяких пут небесно-легке щастя. Iти б отак і йти, серед цієїї тихої, задумливої краси, сягнути б аж туди, де небо торкається землі, де має бути велике синє море з чайками та бакланами... Ось-ось, здається, хлюпне воно з крайнеба, з-за ковалів.
Объяснение:
Благословенна тиша навкруги. Лиш зашерхоче десь суха зелена ящірка,пробігаючи в траві, бризнуть вpізнобіч з -під ніг коники-ковалі та ще жайворонки дзюркочуть у тиші, проймаючи її вверх і вниз,як струмки, що течуть і течуть розмаїті,джерельно-дзвінкі. Здається,співає від краю до краю саме повітря,співає марево,що вже схоплюється,тече,струмує де-не-де над ковилою. Може,і цей текучий,замріяний степ теж тільки марево,що протече і не буде? Але ні,кожна стеблина закоренилася в суху, місцями вже потріскану землю. Вбродиш по пояс в золотаві,злегка згойдані вітром шовки; бредеш у шовках серед милозвучного пташиного щебету і відчуваєш на душі, тільки устояну радість, тільки звільнене від усяких пут небесно-легке щастя. Iти б отак і йти серед цієїї тихої задумливої краси, сягнути б аж туди, де небо торкається землі,де має бути велике сине море з чайками та бакланами... Ось-ось, здається, хлюпне воно з крайнеба, з-за ковилів.