Предмет: Українська мова, автор: vlasha

БУДЬ ЛАСКА, ДОПОМОЖІТЬ!!!

Два речення для повного синтаксичного розбіру (та розділові знаки)

1. Розмотуючи її кокони люди отримують натуральний шовк
2. Ці комахи хижаки.

Я буду дуже вдячна, та дам 60 балів!!

Ответы

Автор ответа: alinalisovec02
1

Ответ:

1. Розмотуючи її кокони, люди отримують натуральний шовк. (розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене)

2. Ці комахи — хижаки. (розповідне, неокличне, просте, односкладне, не поширене)


vlasha: Дякую! А можна ще будь ласка показати, як підкреслити? (ну типу, підмет, присудок і тд)
alinalisovec02: Розмотуючи - присудок; її - додаток; кокони - додаток; люди - підмет; отримують - присудок; натуральний - означення; шовк - додаток
alinalisovec02: Комахи - підмет; хижаки - напевно додаток
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: anastasiia9
ДОПОМОЖІТЬ! ( розтавте розділові знаки )
Я - Українка. Народилася я у самому серці України у місті Києві. Це найчарівніше місто яке обов'язково подарує тобі море гарних емоцій та вражень. Але з 3 років я з батьками переїхала до приватного сектору Ясний що поблизу Києва. Саме тут почалося моє дитинство...
Вулиця на якій я проживаю називається Полунична. Історію відкриття цієї вулиці наврядче хтось дізнається. Але ще мій дідусь розповідав що раніше тут був суцільний березовий ліс. Вулиця моя не широка ,але дуже довга. Найбільше вона мені подобається восени коли все вкривається червоно-багряним листям. Вона виглядає чарівно ,немов картина.
Ще 5 років назад тут майже нічого не було ,а вже зараз, багатоповерхівок як грибів після дощу. І готель "Зоря", і ресторан "Іспанський рай", і садівничий центр "Версаль" є на нашій мальовничій вулиці. Якщо хочеш відпочити ти можеш піти до лісу та насолодитися чарівним співом пташок та звуками комах. Не дуже далеко є дитячий майданчик. Тут завжди багато дітей з щирими посмішками.Кожен день гуляючи зі своєю собакою або йдучи зі школи я замислююся... Ще 10 років тому цією стежкою мої батьки вели мене до садочку. Колись ,саме тут, ми с бабусею купували запашний та свіжий хліб. Саме тут ,батько вчив мене їздити на велосипеді ,а вже зараз ми граємося тут з моїм молодшим братиком. На жаль, час дуже швидко минає. Можливо вже через 10 років я вже не буду жити тут ,але саме ця вулиця залишиться у моєму серці найріднішою, адже саме тут я провела щасливе та безтурботне дитинство