Question

Доповідь про природні зони Євразії

Answer 1

В Євразії представлені всі природні зони Північної півкулі. У західній частині материка переважаючий вплив Атлантичного океану зумовив зміну природних зон у напрямку з північного заходу на південний схід. У східній частині Євразії природні зони мають меридіональне простягання, що обумовлене мусонною циркуляцією повітряних мас на притихоокеанській території. Природні зони внутрішньої частини материка змінюються у широтному напрямі завдяки зміні температури та режиму зволоження в напрямку з півночі на південь.

Зона арктичних пустель із вкрай суворими природно-кліматичними умовами займає арктичні острови. Тут відсутній суцільний ґрунтовий покрив, а бідна рослинність представлена невибагливими до тепла видами, що виживають в умовах багаторічної мерзлоти. З тварин тут поширені білі ведмеді, моржі, тюлені, північні олені.

Завдяки пом'якшуючому впливу Північноатлантичної течії зони тундри і лісотундри мають відмінності у своїх західних і східних частинах. Біля європейського узбережжя материка клімат помірно холодний, а тундра тут простягається на північ далі, ніж будь-де на планеті. гірських пасмах Сибіру тундрова рослинність проникає далеко на південь. Серед рослин тут переважають мохи і лишайники, які ростуть на тундрово-глейових ґрунтах. Через багаторічну мерзлоту волога тут не проходить углиб, тому тут багато боліт. Основні тварини: північні олені, песці, деякі види птахів.

Далі на південь лісотундра переходить у тайгу. В умовах більш теплого і волого клімату тут на підзолистих ґрунтах сформувалися величезні масиви хвойних лісів з ялини, сосни та модрини (єдине хвойне дерево, що на зиму скидає хвою). Остання переважає в азійській тайзі, в умовах холоднішого різко континентального клімату.

Для зони лісостепів і степів характерні певні зональні відмінності, що обумовлені суттєвою зміною клімату з просуванням із заходу на схід материка. В умовах теплого клімату та недостатнього зволоження півдня Східноєвропейської рівнини сформувались родючі чорноземи, а також сірі лісові ґрунти. Лісостепи та степи майже повністю розорані, а природна рослинність збереглась тільки в природоохоронних територіях та місцях, непридатних для оранки.

Великі території центральної та південно-західної частини материка займають зони напівпустель та пустель. Зона пустель простягається через три географічні пояси.

Зона саван і рідколісся займає більшу частину півострова Індостан, а також значні території півострова Індокитай. У сформованих в умовах мусонного клімату саванах серед високих трав ростуть поодинокі пальми та акації, що місцями змінюються ділянками лісів.

Зона вічнозелених твердолистих лісів і чагарників (середземноморська) займає район Середземномор'я. В умовах теплої і вологої зими та жаркого літа тут ростуть вічнозелені дерева і чагарники, найтиповішими серед яких є корковий та кам'яний дуби, лаврове та суничне дерево, сосни. Проте, внаслідок інтенсивного господарського освоєння цієї території первинний рослинний покрив тут сильно змінений.

Зона перемінно вологих (у тому числі мусонних) лісів простягається на сході та півдні Євразії. Рослинність тут представлена як хвойними та листяними деревами (кедр, сосна, дуб, горіх, гінгко), так і вічнозеленими (пальмами, фікусами, бамбуком та магноліями), що ростуть переважно на червоно-жовтих ґрунтах

Багатство флори та фауни характерне для зони вологих екваторіальних лісів Євразії. Лише пальм тут налічується до 300 видів.

Через значну кількість гірських систем, що мають різну висоту та віддаленість від океанів, висотна поясність Євразії характеризується різною кількістю поясів. У горах північної частини материка тільки чотири пояси змінюють один одного.