Внутрішня та зовнішня політика Ольгерда
Ответы
Ответ:
Ольгерд Гедиміновіч прагнув розширити свої володіння за рахунок південно-західних українських земель. Під час свого правління боровся із Золотою Ордою, Московським князівством, Польщею і Тевтонським орденом. Ольгерд приєднав до Литовського князівства Киевщпну, Поділля і Переяславщину. Він провів три походи на Москву і намагався підпорядкувати Смоленське князівство, Псков і Новгород. При Ольгерде руський мова стала офіційною мовою Литовської держави.
Складна зовнішньополітична ситуація, а на додаток до неї внутрішньополітичне становище держави – міцні позиції язичників і одночасно збільшення кількості православних підданих по мірі просування на схід, змушували до проведення відповідної релігійної політики. Великому князеві Ольгердові доводилось лавірувати поміж цими чинниками.
У 1345 став Великим Литовським князем відібравши владу у брата Євнута. Відтоді Ольгерд поступово приєднав більшість українських земель. Близько 1355 року відібрав від татар Чернігово-Сіверські землі, в 1362 розбив татарське військо на Синіх Водах (Синьоводська битва), приєднав до Литовської держави Київщину, а трохи згодом — Поділля й Переяславщину. В Києві посадив удільним князем свого сина Володимира.
Ольгерд успішно воював за Волинь з Польським королем Казимиром Великим, якому залишилися тільки Белзька і Холмська землі. Ольгерд також приєднав Смоленське князівство і поширив свій вплив на Псков і Новгород. До Литви 1377 р. було приєднано Берестейський, Володимирський і Луцький уділи. Кілька разів ходив походом на Москву (1368, 1370, 1372) і допомагав своєму братові Кейстутові в боротьбі з Тевтонським орденом.
Ольгерд зумів об'єднати у Велике князівство Литовське всі білоруські і більшість українських земель. Добрим ставленням до української культури і церкви прихилив до себе населення України-Русі та українських князів і магнатів, які брали участь у державній адміністрації Великого князівства Литовського. На зайнятих руських (українських) землях Ольгерд посадив своїх родичів, а в деяких місцях залишив руських князів із Рюрикового роду. За його правління руська мова стала офіційною мовою Великого князівства Литовського.
Велике князівство Литовське було успадковане його сином Володиславом ІІ Ягайло.
Релігійна політика Ольгерда була закономірним продовженням політики його попередників: на неї, як і раніше, впливали як зовнішньополітичні, так і внутрішньополітичні фактори. Але, на відміну від попередніх часів, з’явилася переважна орієнтація на схід, на православний світ, що було пов’язано з реалізацією програми по збиранню руських земель і претензіями на головне місце в східнослов’янському світі.