Використавши додаткові джерела, зробіть довідку про роль ООН у запобіганнi та припиненні збройних конфліктів у другій половині ХХ ст.
Ответы
Ответ:
РБ ООН приймає рішення про припинення вогню, скерування груп та місій до зони збройного конфлікту або проведення операцій з підтримання миру силами військових контингентів держав-членів ООН під егідою ООН.
Объяснение:
Миротворчі сили ООН відіграють важливу роль у врегулюванні локальних конфліктів на релігійному, етнічному ґрунті, що ставлять під загрозу мир і цілісність держав. Зростає значення ООН у врегулюванні конфліктів неміжнародного характеру, що представляє новий напрям у його діяльності.
Безумовно, механізми встановлення і підтримання миру, якими володіє ООН, зараз набувають нового значення і знаходять нові способи застосування, однак чимало іноземних спеціалістів схиляються до думки, що міжнародні миротворчі операції, незважаючи на видозміну окремих підходів, не змінюють
своєї сутності [2, р. 101]. Вони залишаються дієвим політичним інструментом врегулювання воєнно-політичних конфліктів, що забезпечує розв’язання комплексу завдань, які не може вирішити жодна держава окремо.
Розробники Статуту ООН, проголосивши обов’язковість для членів ООН утримуватися «в міжнародних стосунках загрози сили або її застосування», не виключали можливості виникнення спірних питань, міждержавних конфліктів і навіть актів агресії.
Вперше принципи проведення операцій з підтримання миру сформулював Б. Ургхарт, надавши їм чітко функціонального призначення. До базових положень належать такі:
• чіткий мандат;
• згода на співробітництво сторін у здійсненні мандата;
• послідовна підтримка з боку РБ ООН;
• готовність усіх держав-членів ООН своєчасно надати для миротворчості
необхідний військовий, поліцейський та громадянський персонал;
• забезпечення ефективного керівництва з боку ООН на рівні центральних
установ і на місцях;
• належна фінансова й матеріально-технічна підтримка та невикористання
сили, крім випадків самооборони;
• покладання командування й контролю над проведенням операції на
Генерального секретаря ООН;
• цілковита неупередженість збройних сил ООН та їхній нейтралітет (ці
сили не повинні втручатися у внутрішні справи країни, де вони розгорнуті, за
жодних обставин).
Орест Гогоша
ISSN 2078–4333. Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. 2012. Випуск 30 125
Суть викладених принципів зводиться ось до чого: згода, виражена
сторонами у випадку виникнення внутрішнього збройного конфлікту ще до
початку операції, є імперативом. За умов збройного міжнародного конфлікту
згода сторін не потрібна. У багатьох випадках згода слугує ключовим елементом
традиційного «підтримання миру».
Аналіз сучасних миротворчих операцій дає змогу сформулювати загальні
принципи та вимоги, яких необхідно дотримуватись під час здійснення
миротворчої діяльності:
• необхідно чітко сформулювати загальне політичне завдання та мандат;
• наявність чітких вказівок та політичного контролю з боку організації, що
надала мандат;
• згода країни, на території якої розгортається миротворча місія, щодо її
проведення;
• гнучке політичне керівництво, можливість корегувати мандат зі зміною
політичної обстановки;
• чіткі, зрозумілі правила застосування сили, які враховують ситуацію у
регіоні конфлікту.
Усі перелічені принципи необхідно враховувати під час прийняття рішення
на участь військовослужбовців у тій чи іншій операції.