Предмет: Українська література, автор: sereypts

100 БАЛЛОВ Україна — центральний образ лірики Євгена Маланюка. ЕСЕ


SeN0riTa: dftyo\4
SeN0riTa: fg
SeN0riTa: llk;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;lllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllk kkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkkk

Ответы

Автор ответа: maksg2804
0

Ответ:

I. З Україною в серці. (Є. Маланюк 48 років прожив в еміграції – це життя поза Україною, але з нею в серці. Тому центральним образом його лірики є образ України – її доля, її історія.)

II. Україна в мріях і в творчості Євгена Маланюка.

1. Болісне почуття розлуки з рідним краєм – головний мотив творчості поета-мислителя в еміграції. (Трагедія життя митця в еміграції в тому, що життя карало його самотою і ностальгічним болем за рідним краєм. Україна проходила в мріях, з’являлася у снах,

в його поезії.)

2. Маланюкова концепція України. (Образ України присутній практично в усіх віршах Є. Маланюка, бо, осмислюючи минуле і сучасне, поет посилається на історію України, на долю української нації. Складними переживаннями ліричного героя-вигнанця, болем за долю батьківщини сповнені твори митця:

Так. Без Тебе повільна, нестямна загибель,

Батьківщино моя, Батьківщино німа!

Навіть гіркість в черствому щоденному хлібі

Мстить, нагадуючи, що Тебе нема.

Суть концепції історії України очима Є. Маланюка в тому, що митець постійно шукав відповіді на питання: чому Україна зазнала поразки?

І пов’язував історію України із сконцентрованою символікою у пласті історії. Для поета Україна – Еллада Степова, Київ – Степова Александрія.)

3. Аналіз триптиху “Батьківщина”. (Триптих “Батьківщина” – це своєрідний екскурс в історію України через призму Степової Еллади, з глибин історії:

Зелена Сіверщина – там вітри

Гудуть тисячолітнім ладом Слова.

Полками йдуть дружинники-бори,

І пісня їх висока і соснова.)

Є. Маланюку болить втрата державності, втрата тієї еллінської краси і сили, які були притаманні Україні княжої доби. Є. Маланюк був впевнений, що Україна зуміє вибороти собі незалежність, бо має це місце в історії.

4. Аналіз поезії “Лист”. (Болем, що йде із великого серця поета, сповнена поезія “Лист”, в якій Є. Маланюк підкреслює, що без батьківщини людина не може бути цілком щасливою, без свого народу людина, ніби “безрадісний плід”:

Та у муках ночей, під нещадними днями,

За безкрилим триванням цих згублених літ

Виростає ось мудрість, важка, наче камінь, –

Одинокий безрадісний плід.)

III. “Завершилася путь. Наче пісня – сувора і славна. Відпливає поет – залишає хвалу і хулу”.

(Є. Маланюк вірив у свій народ, у його здатність побудувати омріяну незалежну державу до останніх днів свого життя. Бо для Є. Маланюка Україна – це простір, степова неозорість, це краса і сила вільного духом народу.)

Объяснение:

Похожие вопросы
Предмет: Русский язык, автор: Schkolnik666
ДАЮ 33 БАЛЛА!!!   Рассмотрите словарные статьи в нормативных словарях. Расскажите о том, какие сведения по культуре можно почерпнуть в каждом из представленных словарей


БРЕЛОК, -а, м. Подвеска для украшения на цепочке браслете. // прил. брелочный, -ая, -ое. (Ожегов С.И., Шведова Н.Ю. Толковый словарь русского языка. М., 1999).

БРЕЛОК, род. брелока (не рекомендуется брелка). (Горбачевич К.С. Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке, 2000).

БРЕЛОК, -ока, м. [Франц. breloque]. Украшение в виде маленькой подвески на цепочке карманных часов, на браслете и т.п. Стояла духота, и пиджак [у Виктора] был расстегнут. Брелок лежал на жилете, поблескивая. Федин. Первые радости, Лексические трудности русского языка: Словарь-справочник / А.А. Семенюк, И.Л.Городецкая, М.А.Матюшина и др., 1999).

ШОФЕР, -а, мн. -ы, -ов и (прост.) -а, -ов, м. Водитель автомо¬биля. Ш. такси. // ж. шоферка, -и (прост.). // прил. шоферский, ая -ое. (Ожегов СИ., Шведова Н.Ю. Толковый словарь русского языка. М., 1999).

ШОФЕР, -а, мн. -ы, -ов // в профессион. речи мн. шофера, -ов ! неправ. ед. шофер

ШОФЕРСКИЙ, -ая, -ое ! неправ, шоферский, шоферской (Орфоэпический словарь русского языка: Произношение, ударе¬ние, грамматические формы / С.Н.Борунова, В.Л.Воронцова, Н.А. Еськова; под ред. Р.И.Аванесова. М., 1989).

шофёр —► шофёрск(ий) —► по-шофёрск-и [по-шофёрски] (Ти¬хонов А.Н. Школьный словообразовательный словарь русского языка: Пособие для учащихся. М., 1991).
Предмет: Английский язык, автор: 1804200712