Предмет: Українська література,
автор: Аноним
Нужно найти 2-3 стиха про природу на украинском языке.Желательно известных авторов.Например:Леся Украинка.....
помогите пожалуйста!)
Ответы
Автор ответа:
2
ДАВНЯ ВЕСНА
Була весна весела, щедра, мила,
промінням грала, сипала квітки,
вона летіла хутко, мов стокрила, за нею вслід співучії пташки!
Все ожило, усе загомоніло — зелений шум, веселая луна!
Співало все, сміялося, бриніло, а я лежала хвора й самотна.
Я думала: «Весна для всіх настала, дарунки всім несе вона, ясна,
для мене тільки дару не придбала, мене забула радісна весна».
Ні, не забула! У вікно до мене заглянули від яблуні гілки,
замиготіло листячко зелене,
посипались білесенькі квітки.
Прилинув вітер, і в тісній хатині він про весняну волю заспівав,
а з ним прилинули пісні пташині,
і любий гай свій відгук з ним прислав.
Моя душа ніколи не забуде
того дарунку, що весна дала;
весни такої не було й не буде,
як та була, що за вікном цвіла.
Була весна весела, щедра, мила,
промінням грала, сипала квітки,
вона летіла хутко, мов стокрила, за нею вслід співучії пташки!
Все ожило, усе загомоніло — зелений шум, веселая луна!
Співало все, сміялося, бриніло, а я лежала хвора й самотна.
Я думала: «Весна для всіх настала, дарунки всім несе вона, ясна,
для мене тільки дару не придбала, мене забула радісна весна».
Ні, не забула! У вікно до мене заглянули від яблуні гілки,
замиготіло листячко зелене,
посипались білесенькі квітки.
Прилинув вітер, і в тісній хатині він про весняну волю заспівав,
а з ним прилинули пісні пташині,
і любий гай свій відгук з ним прислав.
Моя душа ніколи не забуде
того дарунку, що весна дала;
весни такої не було й не буде,
як та була, що за вікном цвіла.
Автор ответа:
4
Загугли стихи Шевченка
Похожие вопросы
Предмет: Русский язык,
автор: вика200614
Предмет: Русский язык,
автор: asekovaaitunuk2006
Предмет: Окружающий мир,
автор: Аноним
Предмет: Математика,
автор: rut67
Предмет: История,
автор: annita72
Вже сонечко в море сіда;
у тихому морі темніє; прозора, глибока вода,
немов оксамит, зеленіє.
На хвилях зелених тремтять
червонії іскри блискучі і ясним огнем миготять,
мов блискавка з темної тучі.
А де корабель наш пробіг,
дорога там довга й широка
біліє, як мармур, як сніг, і ледве примітна для ока.
Рожевіє пінистий край;
то іскра заблисне, то згасне... Ось промінь останній!.. Прощай,
веселеє сонечко ясне!