Предмет: Математика, автор: anonimhelps

Найдите все пары ( x y) , для которых выполняется неравенство
12x-2x^{2}-13\geq \sqrt{3y^{2}-24y+73}
пожалуйста с подробным объяснением


mathgenius: Наименьшее значение функции справа совпадает с наибольшим значением функции cлева, то есть левая функция всегда не больше правой, а равенство наступает при паре: (xв,yв), то есть : (3;4)
mathgenius: Лень расписывать, легкая задача
anonimhelps: спасибо большое, если не лень потом будет распишите пожалуйста, но и на этом спасибо:)
mathgenius: Может потом, сейчас голова устала
anonimhelps: благодарю:)
anonimhelps: "Наименьшее значение функции справа совпадает с наибольшим значением функции cлева" - а из чего сделан такой вывод?
mathgenius: А извините, совсем забыл про ваш вопрос, много дел нависло. Если еще актуально, то распишу сегодня.
anonimhelps: буду очень благодарна

Ответы

Автор ответа: mathgenius
2

Ответ: (3;4)

Пошаговое объяснение:

Необходимо решить неравенство:

12x - 2x^2 - 13\geq \sqrt{3y^2-24y+73}

Для начала дам одну удобную формулу для расчета ординаты вершины параболы через ее абсциссу, чтобы разбавить чем-нибудь интересным слишком скучную задачку. Можете показать своему учителю.

Пусть имеется произвольный квадратный трехчлен:

P(x) = ax^2 + bx + c

Найдем абсциссу его вершины:

x_{v} = \frac{-b}{2a}

Теперь найдем  ординату его вершины и преобразуем ее к удобному виду:

y_{v} = P(x_{v})= a*(\frac{-b}{2a})^2 + b *\frac{-b}{2a} + c\\y_{v} = a*(\frac{-b}{2a})^2 -2a*(\frac{-b}{2a})^2 + c \\y_{v} = P(x_{v}) = c - ax_{v}^2

Последняя формула иногда является удобной при расчете ординаты вершины параболы.

Рассмотрим квадратный трехчлен (параболу):

P_{1} (x) = 12x-2x^2-13

Ветви данной параболы идут вниз, ибо коэффициент a < 0.

Значит в вершине данной параболы достигается НАИБОЛЬШЕЕ значение.

Найдем координаты вершины данной параболы:

x_{v} = \frac{-b}{2a}  = \frac{-12}{-4} = 3\\P_{1}(x_{v})   = -13 + 2*3^2 = 5

Как видим, наибольшее значение данной параболы равно: 5, а достигается оно при x = 3.

Рассмотрим подкоренную параболу справа:

P_{2}(y) = 3y^2 -24y + 73 (Не путайте обозначения букв вершин! Тут многочлен зависит от y, поэтому АБСЦИССА вершины (не ОРДИНАТА!) будет обозначаться как y_{v}, а ордината, как и в предыдущем случае, P_{2} (y_{v} ), чтобы не запутаться в обозначениях.)

Ветви данной параболы идут вверх, ибо коэффициент a > 0.  

Значит в вершине данной параболы достигается НАИМЕНЬШЕЕ значение.

Найдем координаты вершины данной параболы:

y_{v} = \frac{-b}{2a} = \frac{24}{6} = 4\\P_{2} (y_{v}) = 73 - 3*4^2 = 73 - 48 = 25

Как видим, наименьшее значение данной параболы равно: 25, а достигается оно при y = 4.

Таким образом, наименьшее значение для подкоренной функции справа равно:

\sqrt{25}  = 5

Откуда видно, что НАИБОЛЬШЕЕ значение левой части нашего неравенства совпадает с НАИМЕНЬШИМ значением правой части нашего неравенства, иначе говоря, левая часть часть неравенства не может быть больше правой.

Другими словами случай, когда:

12x - 2x^2 - 13\ > \sqrt{3y^2-24y+73}

невозможен.

Остается рассмотреть вариант, когда:

12x - 2x^2 - 13 = \sqrt{3y^2-24y+73}

Равенство наступает только когда левая и правая часть равна 5, то есть когда:

x = 3\\y = 4

Таким образом, пара (3;4)  является единственным решением данного неравенства.


anonimhelps: спасибо!!!
mathgenius: "абсцисса его ординаты" :D, перезагрузи страницу поправил смешную фразу
anonimhelps: ;)
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: sofiyamolhanova
ОЧЕНЬ СРОЧНО!!из 3 текстов сделать один
В історичних і.
краєзнавчих музеях України зберігається багато прикрас, предметів розкоші та домашнього вжитку, які відображають побут і художні смаки стародавніх слов’ян — від початку заселення  території України до утворення Київської Русі.
     Розвиток українського народного мистецтва поділяють на три основні етапи. У перший період (ХІV — перша половина ХVІ ст.) відчувається вплив давньоруських традицій, а другий  (друга половина ХVІ — перша половина ХVІІ  ст.)   характеризується розквітом ремесел і заснуванням ремісницьких цехів. На цих етапах декоративно-ужиткове мистецтво було селянським та родинним. 
    Речі виготовлялися для домашнього вжитку. Третій період  (друга  половина ХVІІ–ХХ ст.)   —  час  найвищого  розквіту  художніх промислів. Саме тоді було створено найвидатніші пам’ятки декоративно-ужиткового мистецтва.
   Серед  багатьох  видів  народного  мистецтва  значне  місце  належить  різьбярству. Різьблення  по  дереву  було  поширене  в  усій Україні, особливо в лісовій смузі. Ним прикрашалися найважливіші деталі житла: різні дерев’яні півні сиділи на дахах, квіти оплітали одвірки й вікна. Різьбленими були й полиці-мисники. Особливо вражала багатством різьблених прикрас народна архітектура карпатських  сіл.  Гуцульські  майстри  використовували  геометричні орнаменти, на лемківських витворах оживали виноградне, дубове й калинове листя, квіти  соняшника  (За В. Скляренко).

Текст № 2

    Кераміка — один із давніх видів декоративно-ужиткового мистецтва  України.  Археологічні  розкопки  показують, що  гончарний посуд на території України виготовлявся ще в період неоліту. У давньому Києві в Х–ХІІ ст. працювали талановиті гончарі, що створювали  поливну  кераміку  й  керамічні  вироби,  прикрашені кольоровими емалями. Створенню й розвитку гончарних промислів  сприяла велика кількість місцевих  глин.
     Перший фаянсовий завод в Україні було створено в 1799році у Міжгір’ї  під Києвом. Пізніше фаянсові  вироби  стали  виготовляти  у Будах. У ХІХ  столітті  відкриваються  приватні  порцелянові заводи в Чернігівській губернії, де виготовляють з місцевого каоліну вироби, прикрашені ліпленням  та живописом.
    Косовські  виробничо-художні  майстерні  Художнього  фонду України виробляють кухонний посуд. Для прикрас  інтер’єру гуцульські  майстри  випускають  панно  й  анімалістичну  скульптуру. У  місті Косове  виготовляють  кахель  для  печей,  розписаний гуцульським  орнаментом. Матеріалом  для  майолікових  виробів є місцеві червоні глини. Для оздоблення використовують ангоби і  глазурі  (За Р. Бардіною).

Текст № 3

     Початок  скловиробництва  на  українських  землях  припадає на Х  століття. У цей час основною продукцією  скловарних майстерень  були  браслети,  намиста  та  персні,  які  виготовляли  способом ліплення, витягування, розкачування. Найбільш поширеним  виробництво  скла  і  виробів  з  нього  стало  на  Чернігівщині (у  ХVІІІ  столітті  тут  працювало  понад  120  скловарних  майстерень), Київщини, Волині,  де  були  для  цього  всі  необхідні матеріали — кварцовий пісок, вапно, крейда, деревина і запаси води. Ремісники-склярі виготовляли різні сорти «простого», зеленого, синього, димчастого скла, а також кришталь, віконне й лампове скло, свічники, люстри, кухонний та горілчаний посуд (пляшки, баклажки, штофи, чарки, стакани). Стародавній український фігурний посуд,  у  якому насамперед має  значення його  ужиткова роль, не має аналогів у  світі.
     З  ХVІІ  ст.  склодуви  прикрашали  свої  вироби  густим  декором  (скляними  джгутами,  стрічками,  бризками),  розмальовували емалями та золотом. У наш час раз на три роки Міжнародний симпозіум гутного скла, що проходить у Львові, називає кращих майстрів,  серед яких чимало українців  (З  енц.).

Предмет: Другие предметы, автор: Аноним