Question

e Які особливості будови хвощів ускладнюють боротьбу з ними на по- Лях та пасовищах?​

Answer 1

Хвощ по­льо­вий — це ба­га­торічна трав’яни­с­та рос­ли­на ро­ди­ни хво­ще­вих (Equisetaceae) зав­виш­ки 15–40 см із бу­­ру­ва­то-чор­ним роз­га­лу­же­ним ко­ре­не­ви­щем, у вуз­лах яко­го ут­во­рю­ють­ся ку­­лясті буль­боч­ки. Ко­ре­не­ви­ща рос­туть як вер­ти­каль­но, так і го­ри­зон­таль­но: про­ни­ка­ють уг­либ до 1,8 м, а вшир за­­ля­га­ють на гли­бині від 25 до 50 см. На го­ри­зон­таль­них га­лу­жен­нях ко­ре­не­ви­ща ут­во­рю­ють­ся чис­ленні па­го­ни й ку­­лясті буль­боч­ки діаме­т­ром близь­ко 1,25 см, розміщені по­одинці або па­ра­ми.
Хвощ по­льо­вий у зи­мо­вий період збе­­рігається в ґрунті ве­ге­таційни­ми під­зем­ни­ми стеб­ла­ми — ко­ре­не­ви­ща­ми, з яких ра­но з’яв­ля­ють­ся пло­до­носні па­го­ни із спо­рангіями. Спо­рофіт у хвощів скла­­дається з го­ри­зон­таль­но розміще­но­го підзем­но­го стеб­ла — ко­ре­не­ви­ща, від яко­го відхо­дять тонкі га­лу­зисті ко­рені і чле­нисті над­земні стеб­ла. Бічні гілки ко­­ре­не­ви­ща ут­во­рю­ють не­ве­ликі буль­боч­ки із за­па­сом по­жив­них ре­чо­вин. Стеб­ло містить чис­ленні су­динні пуч­ки, розміщені на­вко­ло цен­т­раль­ної по­рож­ни­ни. На стеб­лах, як і на ко­ре­не­вищі, є чітко ви­ра­жені вуз­ли, що на­дає їм чле­ни­с­тої бу­до­ви. Від кож­но­го вуз­ла відхо­дить кільце вто­рин­них гілок. Ли­ст­ки дрібні, кли­нопо­діб­ні, розміщені кільча­с­тим спо­со­бом — об­хоп­лю­ють стеб­ло у ви­гляді тру­боч­ки. Фо­то­син­тез відбу­вається в стеблі. Крім асиміляційних сте­бел, хвощ по­льо­вий ут­во­рює не­роз­га­лу­жені спо­ро­носні па­го­ни бу­ро­го ко­ль­о­ру, на кінцях яких роз­ви­ва­ють­ся спо­рангії, зібрані в ко­ло­с­ки, в яких ут­во­рю­ють­ся спо­ри.
Спо­ри хво­ща ма­ють стрічко­подібні ви­ро­с­ти (ела­те­ри), яки­ми во­ни чіпля­ють­ся од­ин до од­ного,
а то­му про­ро­с­та­ють гру­па­ми, ут­во­рю­ю­чи хло­рофіло­носні га­ме­тофіти. Одні з них — чо­ловічі за­ро­ст­ки з ан­те­ридіями, другі — жіночі з ар­хе­гоніями. Після за­­пліднен­ня, чо­му сприяє на­явність во­­ло­ги, роз­ви­вається но­вий ор­ганізм. Після ви­си­пан­ня спор па­го­ни відми­ра­ють, а на їхньо­му місці ви­ро­с­та­ють зе­лені га­­лу­­зисті (ве­ге­та­тивні літні) па­­го­ни. Ве­­ге­­­та­тив­не розмно­жен­ня відбу­вається за­вдя­ки па­го­нам, що про­ро­с­та­ють із ко­­­ре­не­вищ, і про­дов­жується до пізньої осені. Па­го­ни здатні ут­во­рю­ва­ти навіть відрізки ко­ре­не­вищ за­в­дов­ж­ки 1 см.
Рос­ли­ни ут­во­рю­ють стеб­ла двох ти­­­пів: спо­ро­носні і безплідні. Спо­ро­носні па­го­ни ро­же­во-бурі, со­ко­виті, не­роз­га­лу­жені, чле­нисті. Ли­ст­ки розміщені кільця­ми, зро­с­та­ють­ся між со­бою, ут­во­рю­­­ю­чи дзво­ни­ко­подібні по­тов­щені піхви з вісь­мо­ма-де­ся­ть­ма чор­но-бу­ри­ми зуб­ця­ми. Спо­ро­носні па­го­ни ут­во­рю­ють­ся ра­но на­весні й не­суть на верхівках яй­­це­­подіб­но-циліндричні ко­ло­с­ки із спо­ро­філа­ми, у спо­рангіях яких ут­во­рю­ють­ся спо­ри. Після дозріван­ня спор спо­ро­носні па­го­ни відми­ра­ють, і рос­ли­на роз­ви­ває безплідні зе­лені па­го­ни (7–50 см зав­виш­ки). Безплідні па­го­ни прості або роз­га­лу­жені, з 6–12 ре­б­ра­ми і навскіс роз­­мі­ще­­­ни­ми та спря­мо­ва­ни­ми до­го­ри ба­га­то­г­ран­ни­ми гілоч­ка­ми. Верхівки сте­бел без гіло­чок. Піхви вузькі дзво­ни­ко­подіб­ні, зни­зу яс­но-зе­лені, уго­рі — з тем­но-бу­ри­ми три­кут­но-лан­цет­ни­ми зуб­ця­ми і білою об­лямівкою на них. Стеб­ла й гілки ото­чені не­ве­ли­кою зуб­ча­с­тою обо­лон­кою у кож­но­му вузлі. Світло­люб­на рос­ли­на з періодом спо­ро­но­шен­ня у бе­резні — квітні. Гли­би­на про­ро­с­тан­ня від па­ро­ст­ка — не більш ніж 50 см.

©Пропозиція - Головний журнал з питань агробізнесу
https://propozitsiya.com/ua/yak-kontrolyuvati-hvoshch-poloviy