Предмет: Українська мова, автор: Alinaherhelll

ессе на тему чи збереглосся значення книги в інформаційному суспільстві 130 слів даю 50 баллів!!!

Ответы

Автор ответа: kyslytskaalina
0

Ответ:

На мою думку, значення книг в сучасному інформаційному суспільстві з кожним днем втрачається.

Через доступність інформаціі людині вже не потрібно перечитувати мільйони книжок- достатньо ввести пошуковий запит на своему сматрфоні чи комп‘ютері.

Таким чином суспільство обліновуеться та не хоче витрачати час на читання книги ,яка іноді довжиною з життя. Навіть аналізуючи своїх однокласників чи шкільних друзів я знаю, що більшість читає скорочені варіанти чи просто аналіз шкільних творів перед контрольною роботою. Це дуже прикро, адже ми, люди з малим досвіом життя, на книгах можемо навчатись у їх героїв, аналізувати події,персонажів,стосунки. Все це допоможе нам на майбутньому довгому та нервовому дорослому шляху. На сьогоднішній день є великий асортимент літератури різних жанрів, я впевнен(а) ,що кожен може знайти щось собі до душі. Звісно, є ті ,хто читає книжки, ці люди зазвичай тихі,спокійні,мають гарну та насичену вишуканими словами мову,але таких осіб дуже малий відсоок.

Отже, можу сказати: важливість книг у суспільстві майже втрачена.

Объяснение:

Похожие вопросы
Предмет: Русский язык, автор: Karakulova2004
Задания к тексту
1) Найдите два существительных, не имеющих множественного числа
2) У какого слова из данного текста неправильно определены грамматические признаки?
Стояла первая половина сентября. После нескольких дней ненастья установилась солнечная и теплая погода. Очевидно, подошла та чудесная пора, которую в народе называют бабьим летом. Разобрав спиннинг и упаковав его в чехол, я не спеша направился через лес к городу. По пути собирал грибы и укладывал в сетку, которая, правда, предназначалась для рыбы. Когда сетка наполнилась, я сказал себе: "довольно, не жадничай, оставь и другим". И только тут увидел, что попал в незнакомую часть леса, где раньше бывать не приходилось. Здесь вперемешку росли сосны и березы, изредка попадались и одинокие осины. Рядом пролетали стрекозы, сверкая в лучах солнца стеклянными крылышками. Не прошел я и сотни шагов, как деревья слегка расступились, открыв небольшую лужайку. Всю ее покрывала невысокая, но густая и сочная трава, пестревшая множеством цветов.