1.Характеристики хімічного зв'язку: довжина, енергія зв'язку, кратність, поляризованість
2.Ковалентний неполярний зв'язок (з поясненням та прикладом)
3.Металевий зв'язок (з поясненням та прикладом)
4.Водневий зв'язок (з поясненням та прикладом)
Ответы
Ответ:
Там есть фото мне нужно фото чтобы ответить
Ответ:
, а різні кристалічні форми однієї речовини – поліморфними модифікаціями, наприклад, алотропи алмаз і графіт; a-, b-, g- і d-залізо; a- і b-кварц (Зверніть увагу на відмінність понять «алотропія», яке відноситься виключно до простих речовин у будь-якому агрегатному стані, і «поліморфізм», що характеризує будову тільки кристалічних сполук).
У той же час різні за складом речовини можуть утворювати кристали однакової форми – це явище називають ізоморфізм. Так, ізоморфними речовинами, що мають однакові кристалічні rратки, є метали Al i Cr та їх оксиди; Ag i Au; BaCl2 i SrCl2; KMnO4 i BaSO4 тощо.
Переважна більшість твердих речовин за звичайних умов існує в кристалічному стані.
Тверді речовини, що не мають періодичної структури, належать до аморфних (від грецького «аморфос» – безформний). Проте деяка впорядкованість структури в них присутня. Вона виявляється в закономірному розміщенні навколо кожної частинки її ближніх «сусідів», тобто аморфні речовини мають тільки ближній порядок і цим нагадують рідини, тому їх з деяким наближенням можна розглядати як переохолоджену рідину з дуже високою в’язкістю. Різниця між рідким і твердим аморфним станом визначається характером теплового руху частинок: в аморфному стані вони здатні лише до коливального і обертального руху, але не можуть переміщуватися у товщі речовини.
Аморфний стан– це твердий стан речовини, який характеризується наявністю ближнього порядку у розміщенні частинок, а також ізотропністю – однаковими властивостями в будь-якому напрямку.
Аморфний стан речовин менш стабільний порівняно з кристалічним, тому аморфні речовини можуть переходити у кристалічний стан під дією механічних навантажень чи при зміненні температури. Однак деякі речовини можуть перебувати в аморфному стані протягом досить великого періоду. Наприклад, вулканічне скло (його вік якого доходить до декількох мільйонів років), звичайне скло, смоли, віск, більшість гідроксидів перехідних металів тощо. За певних умов в аморфному стані можуть перебувати майже всі речовини, за винятком металів та деяких іонних сполук. З іншого боку, відомі речовини, здатні існувати виключно в аморфному стані (органічні полімери з нерівномірною послідовністю елементарних ланок).
Фізичні та хімічні властивості речовини в аморфному стані можуть істотно відрізнятися від її властивостей у кристалічному стані. Реакційна здатність речовин в аморфному стані значно вища, ніж у кристалічному. Наприклад, аморфний GeO2 значно активніший у хімічному відношенні, ніж кристалічний.
Перехід твердих речовин у рідкий стан залежно від будови має свої особливості. Для кристалічної речовини плавлення відбувається при певній температурі, що є фіксованою для даної речовини, і супроводжується стрибкоподібною зміною її властивостей (густина, в’язкість тощо) (рис. 4.34 а, табл. 4.3). Аморфні речовини, напроти, переходять у рідкий стан поступово, протягом деякого інтервалу температур (так званий інтервал розм’якшення), під час якого відбувається плавне, повільне змінення властивостей (рис. 4.34 б, табл. 4.3).
Клікніть і тягніть для зауважень
Рисунок 4.34 – Перехід з