У чому подібність і відмінність односім'ядольних і двусім'ядольнтх рослин?? СРОЧНО!!!!!!!!
Ответы
Ответ:
Однодольні рослини – це клас покритонасінних рослин, у яких насіннєвий зародок складається з однієї сім’ядолі. Прикладами таких рослин є пшениця, лілія, тюльпан, осока, пальма.
Дводольні рослини – це один з класів покритонасінних рослин, у яких насіннєвий зародок складається з двох сім’ядоль. Характерними представниками класу є соняшник, дуб, кава, береза, лавр, виноград, картопля і гречка.чому ж різниця між однодольними і дводольними рослинами? Однодольні рослини вважаються першими покритонасінними рослинами. Сліди представників усіх основних сімейств цього класу були знайдені в гірських породах крейдового періоду, тобто 110 мільйонів років тому. Паралельно з однодольними рослинами на Землі були помічені сліди присутності дводольних рослин. Тому в світі ботаніки досі не вщухла дискусія про те, який саме клас став предком для іншого.
Основною характерною ознакою всіх однодольних рослин є наявність однієї сім’ядолі в зародку рослини. Ця сім’ядоля – сильно модифікований листок. Головною ознакою всіх дводольних рослин є наявність двох сім’ядоль у насіннєвого зародка. Вони розташовані супротивно. Ембріогенез дводольної рослини пов’язаний не з листком, а з коренем і пагоном.
Квітка однодольних рослин в більшості випадків має три пелюстки, три плодолистка, шість тичинок і шість оцвітин. Тобто кількість всіх елементів квітки кратно трьом. Кількість структурних елементів дводольної рослини дорівнює чотирьом або п’яти.
Стебло однодольних рослин в більшості випадків не гіллясте: воно м’яке і не має камбію. Якщо перерізати таке стебло навпіл, то буде видно, що провідні пучки в ньому розташовані хаотично і безсистемно.
Стебло дводольної рослини часто буває потовщеним або здеревілим за рахунок наявності утвореної тканини – камбію. Провідні пучки в такому стеблі розташовані кільцеподібно.
Листя однодольних рослин часто пов’язані прямо зі стеблом – без черешків, прилистків і інших надмірностей. Їх легко впізнати по паралельному або дугоподібному жилкуванню. Листя дводольних рослин мають сітчасте жилкування, тому що утворені вже після проростання організму з паростка апикальної системи.
Коренева система однодольних рослин завжди мичкувата, зародковий корінець в ній швидко атрофується, віддаючи пальму першості в забезпеченні організму водою і мінеральними речовинами підрядним корінням. Коренева система дводольної рослини розвивається за стержневим типом – один головний корінь і деяка кількість бічних коренів.
Відмінність однодольних рослин від дводольних рослин полягає в наступному:
Зародок однодольних рослин володіє однією сем’ядолею, а зародок дводольної рослини – двома сім’ядолями;
Кількість структурних елементів у квітці однодольних рослин кратно трьом, у дводольних – чотирьом і п’яти;
Стебло однодольних рослин м’яке, дводольних – тверде, часто одеревеніле. У першому варіанті провідні пучки розташовані хаотично, у другому – кільцеподібно;
Листя однодольних рослин охоплюють стебло і пов’язані з ним. У дводольних листя кріпляться за допомогою черешка. У першого листя має паралельне жилкування, у другого – сітчасте;
У однодольних рослин коренева система мичкуватого типу, у дводольних – стрижневого.
Оцінка статті:
1 зірка2 зірки3 зірки4 зірки5 зірок (4 votes, average: 5,00 out of 5)