Цитати до твору Сліпий Музикант
Ответы
Людина – одна ланка в нескінченному ланцюзі життів, яка тягнеться через нього з глибини минулого до нескінченного майбутнього.
– Знаєш, – заговорив він сумно, – мені здається іноді, що люди похилого віку мають рацію, коли кажуть, що на світі стає з роками все гірше.
«… Він став відчувати і людське горе і людську радість».
«Цей малий буде ще більше нещасніший, ніж я. Краще б йому не родитися. У мене немає ноги й руки, та є очі. У малого немає очей, згодом не буде ні рук, ні ніг, ні волі… У хлопчика тонка нервова організація. У нього поки що є шанси розвинути інші свої здібності до такої міри, щоб хоч почасти компенсувати його сліпоту. Але для того потрібне вправляння, а вправляння викликається лише конечною потребою. Дурне піклування, що усуває від нього необхідність зусиль, убиває в ньому всі шанси на повніше життя».
Джерело: https://dovidka.biz.ua/slipiy-muzikant-tsitati