Question

Про яку особливість суспільних відносин свідчать розміри віри (штрафу)?

Answer 1

Ответ:

У Руській Правді не існувало норм, які б охороняли сім'ю і моральність від злочинних посягань. Такі злочини згадувалися лише в церковних статутах князів київських Володимира і Ярослава. До них належали: "умикання", "пошибання" (згвалтування) боярських дружин і дочок

Answer 2

Злочини проти сім'ї і моральності


У Руській Правді не існувало норм, які б охороняли сім'ю і моральність від злочинних посягань. Такі злочини згадувалися лише в церковних статутах князів київських Володимира і Ярослава. До них належали: "умикання", "пошибання" (згвалтування) боярських дружин і дочок, зґвалтування дівиці групою осіб, розпуста (самовільне розлучення з дружиною), народження незаміжньою дівчиною позашлюбної дитини, укладення шлюбу між близькими родичами, перелюбство, приведення в дім нової дружини без розлучення з колишньою, двоєженство, співжиття із черницею, кума з кумою, свекра з невісткою, співжиття з близькими родичами, зокрема, брата з сестрою та ін.

Мета і система покарань

Важливим інститутом давньоруського кримінального права був інститут покарання. Руська Правда вживала здебільшого терміни "казнь" (страта) і "месть" (помста). Основною метою покарання відповідно до норм кримінального права Київської Русі було виправлення злочинця, його розкаяння у вчиненні злочину та відшкодування моральних і матеріальних збитків. Після прийняття християнства важливою метою покарання стало спокутування гріха, усвідомлення винним злочинного, гріховного характеру своїх дій. Метою покарання було також запобігання вчиненню нових злочинів, поповнення державної скарбниці та збереження миролюбства в суспільстві. Така мета покарання характеризувалася гуманізмом, що було притаманне українському кримінальному праву майже до кінця XVIII ст. Мета покарання у Київській Русі відображала світоглядні позиції пращурів українців, які виробили особливу ментальність, правосвідомість на основі справедливості, доброзичливості, працьовитості, миролюбства, гідності, чесності. У Київській Русі були відсутні такі покарання як смертна кара, скалічення та тілесні покарання, а отже, метою покарань не було залякування населення, спричинення страждань чи приниження честі й гідності людини.