Question

Одна Батьківщина і двох не буває, Місця, де родилися, завжди святі. Хто рідну оселю свою забуває, Той долі не знайде в житті. Чи можна забути ту пісню, що мати Співала малому, коли засинав? Чи можна забути ту стежку до хати, Що босим колись протоптав? У рідної краї і серце співає, Лелеки з далека нам весни несуть, У рідному краї і небо безкрає, Потоки, потоки, мов струни течуть. Тут кожна травинка і кожна билинка Вигойдують мрії на теплих вітрах, Під вікнами мальви, в саду материнка Оспівані щедро в піснях. Тут мамина пісня лунає і нині, Її підхопили поля і гаї, Її вечорами по всій Україні Співають в садах солов'ї. І я припадаю до неї вустами, І серцем вбираю, мов спраглий, води. Без рідної мови, без пісні без мами Збідніє, збідніє земля назавжди. ХУДОЖНІ ЗАСОБИ

Answer 1

Ответ:

Епітети- рідна оселя, рідний край, небо безкрає.

Метафора- Лелеки з далека нам весни несуть.

Персоніфікація- серце співає.

Порівняння- Потоки, потоки, мов струни, течуть; І серцем вбираю, мов спраглий води.

Объяснение: