Написати лист Гобсеку про сутність людського щастя та справжнього сенсу життя.срочно!!!!!!!!
Ответы
Ответ:
Шановний добродію Гобсеку! Про вашу історію я дізналася від дружини адвоката Дервіля Фанні Мальво. Ця чудова мадам є нашою сусідкою. Іноді вона заходить до нас у гості. Цього разу розмова затягнулась надовго, тому що ми всі слухали історію про Ваше життя. Знаєте, мені здається, я можу Вам допомогти. Ні, я розумію, що ви не потребуєте моєї допомоги, але я побачила, що десь глибоко в душі ви нещасний, і вам дуже потрібне просте людське щастя, увага, тепле відношення близьких людей. Мадам Дервіль дуже добре про Вас говорила, вона не осуджувала, а навпаки, захоплювалась вашою працездатністю, скромністю, вона вдячна вам за те, що колись ви допомогли і їй, і її чоловікові з грішми. Адже саме через те, що Фанні Мальво взяла у Вас в борг, а потім виплачувала відсотки, і стала можливою її зустріч із майбутнім чоловіком. Я зрозуміла, що це саме Ви порадили адвокату познайомитися з цією скромною дівчиною-білошвейкою. Справді, ви не помилилися, рекомендуючи її в дружини — у мадам Дервіль завжди красиво й охайно в кімнатах. Вона довго не хотіла тримати прислугу, робила все своїми руками. Працелюбна і уважна, скромна і любляча дружина. Для нас, сусідів, вона є прикладом у всьому. Тобто, я хочу сказати, що Ви вмієте розбиратися в людях, оцінюєте їх за такими ж якостями, як і ми. Тоді чому Ви створили собі такі умови життя — без рідних, близьких і друзів? Адже бувають свята — Новий рік, Різдво або й просто на вихідні хочеться побути з родиною, хочеться, щоб тобі робили подарунки, щоб ти комусь готував якісь маленькі сюрпризи. Хоча б іноді потрібно щось змінювати у своєму житті. Так-так, я знаю, що Ви скажете, ніби чого-чого, а змін у вашому житті вистачало. Здається, із десяти років мати віддала вас юнгою на корабель, та протягом двадцяти наступних літ ви побачили не тільки увесь світ, але й усі сфери людського життя. Вам довелося побувати в піратських перипетіях, довелося мати справу з політиками, художниками, банкірами, волоцюгами. Величезне багатство і страшенні злидні — через усе ви пройшли. Звичайно, Вам було непросто. Ні родини, ні друзів... Сам на сам із долею... Я не знаю, чи змогла б я витримати таке. Із однієї сторони, я вас абсолютно розумію: в тих умовах, у які ви потрапили, тільки так можна було вижити. Ви забули про людські стосунки й почуття, бо змушені були жити в жорстоких умовах.