1. Назвіть державу, з якою Богдан Хмельницький почав дипломатичні переговори після підписання Зборівського договору.
2. Розташуйте події в хронологічному порядку:
- облога Жванця;
- укладення Білоцерківського договору;
- битва під Батогом;
- Переяславська рада;
- битва під Берестечком;
- похід козацького війська на чолі з Тимошем Хмельницьким до Молдавського князівства, під час якого він загинув.
3. Вкажіть головну причину поразки козацького війська у битві під Берестечком та назвіть козацького ватажка, якого під час битви у відсутність Б. Хмельницького обрали наказним гетьманом.
4. Яке воєводство залишилось під владою Б. Хмельницького після підписання Білоцерківського договору?
5. Яку перемогу козаків над польськими військами сучасники порівнювали з перемогою карфагенського полководця Ганнібала над римлянами у битві при Каннах?
6. Чому "Березневі статті", підписані Б. Хмельницьким у 1654 р., не були рівноправним договором між Військом Запорозьким та Московською державою?
Ответы
Ответ:
1651 року Річ Посполита (РП) після Зборівського миру відновила воєнні дії проти козацької України. Однак через поводження хана Іслам-Ґірея, котрий, можливо, не хотів допустити розгрому Речі Посполитої, Богдан Хмельницький змушений був відмовитися від активних наступальних дій (понад 10-11 місяців[уточнити]). Козацька армія маневрувала в районі Тернополя — Озерної — Колодного), що дозволило королю Яну Казимиру провести військо (близько 90-100 тисяч жовнірів, шляхтичів і 100 тисяч озброєних слуг) до Берестечка й до 25 червня переправити його через річку Стир. Лише дочекавшись у середині червня прибуття хана з 30-40 тис. воїнів, гетьман негайно вирушив у похід. Не знаючи про це, 27 червня поляки подалися до міста Дубно, і, коли їхній авангард уже подолав 7-8 км, стало відомо про наближення українців. Тоді було вирішено повернутися до табору під Берестечком. Ранком наступного дня почалися сутички війська РП з кримськими татарами (українських кіннотників було небагато), які й розпочали Берестецьку битву.