(45 Б) Кількість якої групи населення УСРР у 1929—1938 рр. зростала найшвидше?
Яка верства населення УСРР була позбавлена владою внутрішніх паспортів?
Коли в УСРР для торгівлі хлібом запровадили карткову систему?
Якою була кількість репресованих у 1933—1938 рр. в Україні?
Які зміни відбулися в соціальній структурі радянської України в 1929— 1938 рр.?
Як відбувалося формування партійно-бюрократичної номенклату- ри?
Охарактеризуйте масові репресії в Україні.
У чому полягали суперечності між радянською дійсністю й сталінською Конституцією 1936 р.?
Ответы
• серед працівників на виробництві значно збільшилася кількість жінок;
Сільські мешканці, як і раніше, були позбавлені паспортів і не могли залишити місце проживання більше ніж на 30 діб, та й то за умови отримання відповідної довідки в сільраді. В такому вигляді паспортна система проіснувала до 1974.
Карткова система на хліб була введена в СРСР в 1929 р. Постановою від 7 грудня 1934 р. після підвищення в червні цін на «картковий хліб» в два рази, що їх наблизило до комерційних цін, з 1 січня 1935 року вона була скасована.
Загалом, за даними комісії «зі встановлення причин масових репресій проти членів і кандидатів у члени ЦК ВКП(б), обраних на XVII з'їзді партії», репресовано 1 548 366 осіб і з них розстріляно 681 692, тобто в середньому розстрілювалося близько тисячі осіб у день.
У 1929—1938 рр. у соціальному складі населення радянської України відбулися значні зміни, спричинені перш за все розгортанням індустріалізації та колективізації. Панівною верствою радянського суспільства в цей період поступово стала партійно-бюрократична номенклатура.
Партійна номенклатура, скор. партноменклатура — у вузькому формально-правовому значенні — назва керівних посад у політичній партії (зазвичай передусім мається на увазі комуністичній партії), адміністрації, економіці та суспільстві. У більш поширеному, соціально-політичному тлумаченні та вживанні — привілейована правляча верства, еліта або «політичний клас», відносно закрита соціальна каста «соціалістичного» суспільства — у країнах, що еволюційно перебувають у перехідному етапі від традиційного до індустріального суспільства, коли відсутнє громадянське суспільство та нерозвинена політична традиція та культура.
У науковий обіг термін «партноменклатура» ввів відомий югославській політичний діяч, письменник та дисидент Мілован Джилас (1911—1995). У політичній лексиці в СРСР та країнах соціалізму в ХХ столітті часто вживалося поняття «номенклатура».
Ста́лінські репре́сії — масові репресії, що здійснювалися в СРСР в 1930-і — 1950-і роки та пов'язані з ім'ям організатора й ідеолога репресій Й. В. Сталіна, диктатора Радянського Союзу в цей період. До репресивних акцій можна віднести геноцид українців, чистки в рядах правлячої ВКП (б) (після 1952 р.
5 грудня 1936 року Радянський Союз отримав Конституцію, ухвалену за ініціативи Йосипа Сталіна, за що вона і отримала назву “сталінська”.
Як не парадоксально, основний закон СРСР вирізнялася широким спектром гарантованих прав і свобод. Конституція 1936 року – одна з найбільш демократичних і саме цей факт зробив її іронічним прикладом суті радянського права й судочинства.
Прописані норми ніхто не поспішав виконувати, ба більше, в 1930-х розгортається масштабне переслідування всіх вільнодумців. Це класичний приклад невідповідності правових норм з реаліями тоталітарної машини впокорення та знищення “ворогів народу”.
В Конституції громадянам гарантувалося право на працю й відпочинок, однак фактично люди ставали новими кріпаками, яким доводилося працювати в колгоспах, щоб отримати мізерну винагороду. Загальне й рівне виборче право, яке так гучно проголошувалося, насправді було нікчемним, адже “обирати” доводилося єдиного кандидата від Компартії.
В Конституції були прописані вже традиційні для західних демократій гарантії свободи слова, друку, совісті, зборів і мітингів. Втілення цих гарантій яскраво демонструвалося вже 1936 року. Доноси на людей, що мали необережність висловити скептицизм до комуністів, ставали причиною страт і багаторічних заслань в табори Сибіру, а про мирні протести навіть мова не йшла.
Декларування свободи совісті взагалі стало насмішкою над справжньою свободою віросповідання. Християнська ідентичність знищувалася разом із сотнями тисяч розстріляних і засланих, проте жодні переслідування не задушили справжню віру, яку попередні покоління змогли передати своїм нащадкам.