З'ясуйте основні етапи агресії Японії в Китаї. Складіть хронологічну таблицю
Ответы
Вийшло багатувато (якщо заперечити усе, то могло бути ще більше), тому випиши усе основне, та побудуй таблицю.
Початок війни
Більшість істориків пов'язують початок Японсько-китайської війни з інцидентом на мосту Луґоуцяо (інша назва — на Мосту Марко Поло). Проте деякі китайські історики встановлюють відправну точку війни на 18 вересня 1931, коли стався Мукденський інцидент, під час якого Квантунськая армія під приводом захисту залізниці, що пов'язувала Люйшунь з Мукденом, від можливих диверсійних дій китайців в ході «нічних вчень» захопила мукденський арсенал. Китайським військам довелося відступити, і до лютого 1932 року вся Маньчжурія опинилася в руках японців
Перший період війни (липень 1937 — жовтень 1938)
10 липня, 1937 місто Лушань: Чан Кайші оголошує основи політики Гоміньдану по обороні від японських військ
Після серії провальних переговорів між Китаєм та Японією, 26 липня 1937 року Японія вдалася до повномасштабних бойових дій. Перший повномаштабний японський наступ відбувся у північному від Хуанхе напрямку силами 3-х дивізій та 2-х бригад (близько 40 тисяч людей при 120 гарматах, 150 танках та бронемашинах, 6 бронепоїздах та підтримці до 150 літаків). Японські війська швидко захопили Пекін (28 липня) та Тяньцзінь (30 липня). У наступні декілька місяців японці просувалися на південь та захід, зустрічаючи слабкий опір, захопили провінцію Чахар та частину провінції Суйюань, дійшовши до річки Хуанхе біля міста Баодін.
Другий період війни (листопад 1938 — грудень 1941)
Наслідки масової паніки під час бомбардувать японською авіацією міста Чунцін в червні 1941 року. Більше ніж 5000 жителів було вбито за перші два дні бомбардувань[12]
Японська імперія вирішила змінити стратегію активної боротьби на стратегію вимотування. Японська імперія обмежується лише локальними операціями на фронті та переходить до посилення політичної боротьби. Це було викликано надмірною напругою сил та проблемами контролю над ворожим населенням окупованих територій. Після захоплення більшості портів японською армією, у Республіці Китай залишилися тільки три шляхи для отримання допомоги від союзників — це вузькоколійна дорога з Хайфону в Куньмін у Французькому Індокитаї; Бірманська дорога, яка пролягала до Куньміну через Британську Бірму й Синьцзянський тракт, що проходив від радянсько-китайського кордону через Сіньцзян та провінцію Ганьсу.
Третій період війни (грудень 1941 — серпень 1945)
Китайські солдати відбивають напад 50-тисячної японської армії на річці Салвен
7 грудня 1941 року Японська імперія напала на США, Велику Британію та Нідерланди, що змінило баланс сил в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Вже 8 грудня японці розпочали бомбардування британського Гонконгу та наступ силами 38-ї піхотної дивізії.
9 грудня уряд Чан Кайші оголосив війну Третьому Рейху та Королівству Італія, а 10 грудня — Японській імперії (війна до цієї дати йшла без формального оголошення).
Четвертий період війни (серпень 1945 — вересень 1945)
Липень 1945 року: Китайці повертаються до Лючжоу
Нанкін 9 вересня 1945 року: Головнокомандувач Китайської Експедиційної армії Окамура Ясудзі передає генералу Хе Юінгквіну «Акт про капітуляцію Японії»
8 серпня 1945 р. СНК СРСР офіційно приєднався до Потсдамської декларації США, Великої Британії та Республіки Китай і оголосив війну Японській імперії. До того часу Японська імперія була вже знекровлена, і її здатність продовжувати війну була мінімальною.
Радянські війська, використовуючи кількісну та якісну перевагу військ, перейшли в наступ в північно-західному Китаї та швидко зім'яли японську оборону.(Радянське вторгнення в Маньчжурію).
Підсумок війни
Японська імперія програла в Другій світовій війні багато в чому завдяки наполегливому опору японській агресії в Республіці Китай. Японські війська в Республіці Китай формально капітулювали 9 вересня 1945. Японо-китайська, як і Друга світова війна в Азії, закінчилася повною капітуляцією Японської імперії