помоги плиз зовнишня политика англии та ее особливость скласти план плиз помоги ето срочно
Ответы
Відповідь: У 50-60-х pp. XIX ст. Англія дотримувалася принципів зовнішньої політ. щоб напрацьовані ще в попередньому столітті. її головною метою б. збереж. і примнож. економ.та політ. могутності д-ви.
Провідником англійського зовнішньополітичного курсу став Генрі Пальмерстон (1784-1865). Він одержав освіту в університетах Единбурга і Кембриджа та понад півстоліття знаходився серед най впливовіших лідерів Англії. Г. Пальмерстон поєднував у собі риси аристократа і державного діяча, прихильника лібералізму всередині країни й жорстоких методів у зовнішній політиці. Він зумів накинути англійському суспільству думку про вищість Англії, про її особливу роль у міжнародних відносинах. "Британський підданий у будь-якій країні може бути впевненим, що пильне око і сильна рука Англії захистять його від несправедливості та образи", - підкреслював Г. Пальмерстон. Найсильнішим аргументом британського уряду в суперечках була військова могутність, насамперед флот.
Під час Кримської війни (1853-1856 pp. ) Англія разом із Фр. та Сардинським королівством (П'ємонтом) виступила проти Росії на боці Туреччини. На той час вона побоювалася зростання могутності Росії. Попри невдачі союзників на початку війни, мети вони досягли: Росії й Туреччині було заборонено мати флот на Чорному морі.
Після закінч. війни небезпечним противником Англії стала Фр. Заради зміцнення власних позицій Англія виявила зацікавленість в об'єднаній Італії, яка могла створити противагу Фр. На словах підтримуючи Польщу в її боротьбі проти російського царизму і Данію, до якої вторглася Пруссія, уряд Пальмерстона не бажав ризикувати життям жодного англійського солдата.
Увагу Англії привертала громадянська війна у Сполучених Штатах Америки. Великі підприємці, земельна аристократія підтримували Південь. Пальмерстон уважав, що там має постати окрема держава. Але багато хто в Англії розумів, що війна між Північчю і Півднем у США є битвою між демократією та системою рабства. Перемога Півночі показала неспроможність Англії проводити всеосяжну політику, бути "володаркою світу".