Question

1. Криниця наша ця така глибока, що видно зорі з неї і у ній.
2. Наговорив стільки, що і в шапку не вбереш.
3. Мій час пливе так тихо-тихо, як по ставку листок сухий пливе.
4. Хоч земля вся укрита снігами, моє серце в цвіту.
5. Іду до Говерли, хоч шлях нелегкий.
6.Немовби день чекає ночі, я так побачення чекав.
7.Рідко говоримо, бачимось рідко, хоч і живем через вулицю ми.
8. Зацвіла в долині червона калина, ніби засміялась дівчина-дитина.
9. Місяць світив так, що зорі засмутилися.

Answer 1

Відповідь:

Пояснення:

что надо сделать?