Які фізико географічні краї сформувалися у межах лісостепової зони (помогите)
Ответы
Ответ:
Географічне положення. Лісостеп - це перехідна зона між мішаними і широколистими лісами та степом. Південна умовна межа природної зони проходить по лінії міст Котовськ — Кіровоград — Кременчук — Красноград — Вовчанськ. Широка смуга лісостепу простягається з південного заходу від кордону з Молдовою на північний схід до кордону з Росією, займаючи 25 % території України. Чітких меж зона не має, адже степові ділянки вклинюються островами в лісову зону, а ліси окремими масивами заходять у зону степів.
Рельєф і корисні копалини. Правобережна частина лісостепу лежить на височинах — Подільській і Придніпровській, а лівобережна — на Придніпровській низовині. Лише на крайньому сході зона виходить до відрогів Середньоруської височини. Платоподібпі поверхні на правобережних височинах чергуються з горбогір'ями. Частину Придніпровської височини, що здіймається над Дніпром на висоту більш як 240 м, становлять Канівські гори. Окраїни височин сильно розчленовані ярами та балками. Такий самий рельєф і на схилах Середньоруської височини та Полтавській рівнині, що до неї прилягає. Загалом поверхня із заходу та сходу нахилена до Дніпра, абсолютні висоти зменшуються від 380 м на Подільській височині і 230 м на Середньоруській височині до 50 м біля русла Дніпра.
Характерною особливістю краєвиду майже всієї території є високі праві береги річок, сильно розчленовані ярами, і низькі ліві береш з терасами. Заплави річок і низькі тераси нерідко заболочені, вищі тераси зайняті полями і населеними пунктами.
У межах лісостепу залягають поклади бурого вугілля (Дніпровський басейн], нафти і природного газу (Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область), природних будівельних матеріалів (гіпс, вапняк, каолін, мергель, пісок). У місцях виходу на поверхню порід Українського щита є родовища мармуру, лабрадоритів, доломітів, графіту, горючих сланців, а в болотах — бурштину.
Клімат і внуштрішні води. Клімат у лісостеповій зоні помірно континентальний. Його континентальність збільшується у східному напрямку. Середні показники температури січня змінюються від —5 °С на заході до —7 °С на сході, липня — відповідно від +18 °С до +20 °С. Кількість опадів зменшується з півночі на південь від 600 до 500 мм за рік. Майже стільки ж води і випаровується, тому зволоження природної зони достатнє. В окремі роки в лісостепу бувають посухи.
Річкову мережу формують Дніпро, Південний Буг, Дністер, Сіверський Донець з притоками. Усі річки мають долини з асиметричними берегами та повільні течії. У місцях перетину твердих порід Українського щита, де виходи гранітів перегороджують русла Південного Бугу і Гірського Тікича, утворюються пороги. Річки мають змішане живлення, найбільш повноводні навесні та в червні. Судноплавним є Дніпро. У минулі часи судноплавство було можливим і на його лівих притоках, таких, як Сула, Псел, Ворскла. Але через знищення лісів у їх долинах вони сильно обміліли. Праві притоки Дніпра — Рось, Тясмин також маловодні.
Озер у лісостепу мало. Вони є у заплавах великих лівих приток Дніпра. Численні озера-стариці, які колись були в заплаві самого Дніпра, залиті водами Каховського та Кременчуцького водосховищ. Нестача природних водойм компенсується ставками, що є біля багатьох населених пунктів.
Ґрунтово-рослинний покрив та ландшафти. У лісостепу переважають родючі чорноземи (типові та опідзолені), що сформувалися на лесах або лесовидних суглинках. У зниженнях поширені лучні грунти, подекуди — торфові.
Природна рослинність представлена лісовими і степовими видами. Лісистість території становить лише 12 %. Ліси збереглися в долинах річок та межиріччях. Вони ростуть на сірих лісових грунтах та деградованих чорноземах (в яких зменшився вміст гумусу, і вони стали менш родючими), що раніше були під степами, а потім позаростали деревами. Лісові масиви складаються переважно з дуба і граба. У широких балках поширені байракові ліси, в яких ростуть дуб, граб, клен, липа, ліщина, бруслина тощо. На піщаних берегах Дніпра та Сіверського Дінця, куди доходив язик давнього льодовика, острівцями трапляються соснові ліси.
До лісових масивів безпосередньо прилягає степ, проте він не займає великих площ. Його змінили сади і поля, де ростуть різноманітні сільськогосподарські культури (пшениця, ячмінь, овес, гречка, цукровий буряк, картопля, овочі). Степове природне різнотрав'я збереглося на схилах балок і берегах річок. Доволі великі площі в лісостепу зайняті луками. Суходільні луки про-стяглися на вододілах річок та їх схилах. Там ростуть коропарія, анемона, конюшина, келерія, стоколос, ковила, вероніка колосовидна, гадючник, звіробій. Це переважно багаторічні рослини, із коренів і стебел яких утворюється дернина. Низовинні луки лежать у зниженнях, де близько до поверхні залягають ґрунтові води. Вони мають багатий трав'яний покрив. На заплавних луках ростуть осока, рогіз, стрілиця, калюжниця. Водойми прикрашають глечики жовті, латаття біле, папороть водяна.