Предмет: Литература, автор: aikowlqsxx

Диаманта а к слову Герасим​

Ответы

Автор ответа: Li1209
0

Відповідь:попробуй написать сам.

Діамантом називається вірш, який за своєю формою нагадує алмаз. Зазвичай воно складається з 7 рядків, де перше і заключне слова зазвичай синоніми.Хоча форма цього вірша дуже незвичайна,коли будеш її писати це не займе багато часу.

Перший рядок вірша має складатися з одного слова. Почніть із іменника або займенника. Для першого рядка виберіть щось, що будете описувати протягом наступних двох або трьох рядків.

Для другого рядка підійдуть два прикметники. Другий рядок є описом першого і висловлює ваші почуття, викликані першим рядком.

Наступний рядок зазвичай складається з трьох дієслів або дієприслівників,тобто рядок номер 3 поначає дію.

Четвертий рядок складається з чотирьох будь-яких частин мови та описує відносини, які пов'язують початок та кінець діаманту. Цей рядок можна створити двома шляхами:

Комбінацією із чотирьох іменників. Це зробить вірш образнішим.

Цілою фразою, яка буде за розміром більшою за наступну.

П'ятий рядок знову складається із трьох дієслів. Вона вирішує, яким за характером буде діамант. Як мовилося раніше вище, може закінчуватися синонімом чи антонімом першого слова. Синонім – слово, близьке або рівне за значенням до вихідного слова. Антонім – слово, протилежне за значенням.

Для шостого рядка знову виберіть два прикметники. Вони можуть бути або синонімами, якщо ви вибрали синонімічний алмаз, або антонімами.

Бачиш ти вже майже закінчив діамант.

Завершіть свій діамант останнім іменником. Цей рядок представляє або антипод першого іменника або його метаморфозу.(також це може бути і просто синонімом першої)

Пояснення;будь ласка можна найкращу відповідь я дуже старалась!

Знаю що потрібні бали тому заходь щодня отримуй 5 балів спробуй відповідати на те що знаєш,А не копіювати з інету)

Сподіваюсь допомогла.

Приложения:
Похожие вопросы
Предмет: Русский язык, автор: aleksej684549
Есть текст, нужны ответ к заданиям.


Эту легенду мне когда-то рассказал путешественник-англичанин. Однажды пароход заночевал из-за тумана близ острова Самоа. Толпа веселых подвыпивших матросов съехала на берег. Вошли в лес, стали разводить костер. Нарезали сучьев, срубили и свалили кокосовое дерево, чтобы сорвать орехи. Вдруг они услышали в темноте кругом стоны и оханье. Жуть их взяла. Всю ночь моряки не спали и жались к костру. И всю ночь вокруг них раздавался судорожный какой-то шорох, вздохи и стоны.

А когда рассвело, они увидели вот что. Из ствола и из пня срубленной пальмы сочилась кровь, стояли красные лужи. Оборванные лианы корчились на земле, как перерезанные змеи. Из обрубленных сучьев капали алые капли. Это был священный лес. В Самоа есть священные леса, деревья в них живые, у них есть душа, в волокнах бежит кровь. В таком лесу туземцы не позволяют себе срывать и листочка.

Веселые моряки не погибли. Они вернулись на пароход. Но всю остальную жизнь они никогда не улыбались.
Мне представляется: наша жизнь – это такой же священный лес. Мы входим в него так себе, чтобы развлечься, позабавиться. А кругом всё живёт, всё чувствует глубоко и сильно. Мы ударим топором, ждём – побежит бесцветный, холодный сок, а начинает хлестать красная, горячая кровь… Как всё это сложно, глубоко и таинственно! Да, в жизнь нужно входить не весёлым гулякою, как в приятную рощу, а с благоговейным трепетом, как в священный лес, полный жизни и тайны.

ВОПРОС:

Задание 3. Напишите, какие мысли о нашей современной жизни вызывает у вас этот текст