вірш полтавського письменника про новий рік пжпжпжппжпжпжпж
Ответы
Ответ:
Объяснение:
А на вулиці сніг! І летить, і кружляє в таночку,
І сідає до ніг, і цілунками тулиться щік!
Це хазяйка зима зодягає святкову сорочку,
На порозі стоїть Новий рік! Новий рік! Новий рік!
У домівках вогні, мерехтять ліхтарями ялинки.
За святковим столом ми чекаємо дива щорік.
Відраховують час стоголосі секунди й хвилинки,
На порозі стоїть Новий рік! Новий рік! Новий рік!
Ответ:
Стояв чи дим, чи вітер, чи юга –
було не видно. Очі червоніли.
Душа, як аркуш, чорна і блага,
і віхола – розпатлана Сивіла
хитала світ. Вогні чи не вогні?
Ти тут? Ти там? То постріли, то згуки.
Чия то смерть влітала на коні?
Чия душа заламувала руки?
Було не видно. Вітер, заметіль.
Було не чутно – ні душі, нікого.
Лише рука, чиясь рука звідтіль
лице твоє показувала Богу.