ДАЮ 100БАЛОВ!! Із протестантських течій на українських землях чи не найбільшу підтримку здобув саме кальвінізм. Чому так сталося?
Ответы
Ответ:
Поширення реформаційних течій в українських землях Речі Посполитої в ХVI - ХVII ст.
⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 13Следующая ⇒
Однією з головних подій європейської історії XVI ст. була Реформація - суспільно-релігійний рух, який став важливим фактором розвитку в Європі філософської думки та освіти. Реформатори виступали проти надмірного втручання церкви в усі сфери життя, за зменшення впливу церкви і духовенства. Унаслідок Реформації виник протестантизм - третій напрямок у християнській релігії ( після католицизму і православ'я). В Україні найбільше поширилися такі протестантські напрями, як кальвінізм та соцініанство.
У другій половині XVI - першій половині XVII ст. Реформація набула значного поширення й на території Речі Посполитої, до складу якої входили українські землі. Реформація настільки сильно захопила Річ Посполиту, що в ній стала ширитись навіть ідея створення народної церкви, незалежної від Риму. В XVI ст. це було важливе питання, яке захоплювало не тільки церковних діячів, але й політиків. Навіть двірські кола за короля Сігізмунда-Авґуста носилися з планами зміцнення королівської влади через заведення євангельської віри, сконфіскування церковних маєтків, усунення впливів папської курії і єпископів. Наприклад, «Ян Тарнавський, великий гетьман коронний, також обстоював цю ідею» [26, 99].
Однією з головних причин швидкого поширення реформаційних ідей в Україні, було переслідування реформаторів в інших державах, яке викликало їхню еміграцію до Речі Посполитої, «де був відносно високий рівень віротерпимості, що давало їм змогу без перешкод проповідувати свої ідеї» [14, 340]. Про глибоке поширення реформаційного руху серед українського народу писали І. Малишевський, О. Левицький, М. Драгоманов та ін., які доводили значне поширення цього руху. [25, 109]
Активно поширювали реформаційні погляди в Речі Посполитій місцеві жителі, які, навчаючись у західноєвропейських університетах, проживаючи в середовищі протестантів, захопилися ідеями Реформації. Наприклад, С.Оріховський, Мартин з Журавиці, П.Русин, Ю.Дрогобич, С. Кльонович та ін. [4, 71] Показовою постаттю в цьому плані є видатний письменник XVI ст. Стефан Оріховський, польський шляхтич українського походження, який в молоді роки здобув ґрунтовну освіту в головному осередку лютеранської Реформації - у Віттенберзькому університеті. Ним опікувалися Лютер та Меланхтон. Це не могло не вплинути на формування поглядів Оріховського. Проте він своєрідно сприйняв Реформацію: вона в нього вийшла "полонізованою" та "українізованою". І в творчості, і в діяльності Оріховського досить химерно поєднувалися протестантські, католицькі й православні елементи. [14, 341] Оріховського можна розглядати, як дзеркало реформаційного руху в Україні. Притаманне цьому філософу - публіцисту хитання між протестантами, католиками та православними і водночас намагання якось поєднати ці напрями, так чи інакше притаманні й більшості українських реформаторів.