Які факти свідчать про встановлення в Італії культу особи «дуче»?
Ответы
Ответ:
Дуче ( італ. Duce , ˈduːtʃe ), від лат. dux ("лідер, вождь") - італійський титул, який носив Беніто Муссоліні , голова Національної фашистської партії . Титул був заснований в 1925 році, і Муссоліні отримав його, зберігши за собою посаду голови Ради міністрів Італії , що дозволяло йому стати фактичним главою італійської держави, незважаючи на наявність де-юре правлячого монарха Віктора Еммануїла III .
Пізніше до титулу додали[ хто? ] «Засновник імперії» на знак його заслуг у розширенні кордонів Італії після Другої італо-ефіопської війни та перетворення Італії на колоніальну державу. Повна назва титулу Беніто Муссоліні звучало як «Його Високоповажність Беніто Муссоліні, Голова Уряду, Дуче Фашизму і Засновник Імперії» ( італ. Sua Eccellenza Benito Mussolini, Capo del Governo, Duce del Fascismo e Fondatore dell'Impero )
Титул дуче припинив де-юре своє існування в 1943 після того, як за наказом короля Муссоліні був його позбавлений. Тим самим було відновлено посаду прем'єр-міністра, яку обійняв маршал П'єтро Бадольо .
Саме титул «дуче» послужив основою всіх титулів лідерів фашистських та радикальних націоналістичних партій (зокрема і титулу фюрера ). У вересні 1943 року Муссоліні, який не визнав капітуляцію своєї країни, проголосив себе «Дуче Італійської Соціальної Республіки » [1] .