написати твір-мініатюру мій улюблений герой с твору Айвенго
Ответы
Объяснение:
Вілфред Айвенго — відважний, безстрашний воїн. У перших розділах роману, коли сам герой іще не з’являється перед читачем, ми чуємо розмову в замку Седрика Сакса про звитяжні подвиги Айвенго, про його лицарську доблесть. Потім ми захоплено спостерігаємо за відвагою, бойовою вправністю й навіть чемністю та галантністю Лицаря, Позбавленого Спадщини, на турнірі. Він не скористався випадковою перевагою під час однією з сутичок, намагаючись перемагати лише гідно. Нарешті, одночасно з батьком і коханою Айвенго, ми дізнаємося ім’я переможця турніру. І ми цілком згодні з Ровеною, яка, нагороджуючи Айвенго за звитягу, мовила: «Ніколи ще вінець лицарства не увінчував гіднішого чола!»Він уміє бути вдячним і ризикує життям заради іновірки Ребеки, яка вилікувала його після турніру. Здається, шляхетне походження Айвенго начебто дозволяло йому бути зверхнім і пихатим. Але здатність до співчуття, яку ми помітили іще на початку роману, здатність бути вдячним примушує його, ще слабкого, мчати на двобій за життя єврейки.Остання сторінка роману перегорнута. Але я наче й досі в полоні далеких часів поряд з незвичайними, мужніми, героїчними людьми. Образи роману настільки яскраві й живі, події твору захоплюючі, що неможливо читати його без хвилювання, неможливо ставитись до героїв байдуже. А славетний лицар Айвенго, гадаю, назавжди залишиться одним з моїх улюблених літературних героїв. Він вчить нас благородства, мужності й справжнього лицарства.
Безліч хороших персонажів, які борються за місце під сонцем на цій землі, де мало залишилося справедливості; є і злі, обділені життям герої, які так і прагнуть зіпсувати життя іншим, щоб домогтися хоч чогось для себе. За ідеєю, захоплюватися і перейматися в ньому треба б образами славного лицаря Айвенго і його дами Ровени. Я ж на протязі всього роману думав: слава богу, що їх в ньому так мало. Звичайно, Айвенго принциповий, він добрий, він шляхетний, він безкорисливий. Живи він в наш час, то, напевно, плюнув би на все забобони, і одружився б з чарівною Ребекою. Справді, Айвенго з'являється на сторінках книги набагато рідше, ніж, наприклад, розбійники, блазень Вамба (просто принадність, а не персонаж, до речі) або євреї - всі ці хлопці завоювали куди більше моїх симпатій. Євреї, до речі, інша окрема тема. Ісаак і Ребека одні з моїх улюблених персонажів в цій книзі! Східна красуня Ребека - дівчина з сильним характером, з істинною прекрасної жіночністю; за неї душа якщо не плакала, то боліла - постійно переживаєш, що ж буде далі, як складеться її нещасне життя, з ким буде, або залишиться одна.