чому дії єпископів , які погодилися на унію , викликали незгоду православних ?
очень нужноооо
Ответы
Ответ:
Запеклу агітацію проти унії очолив В.-К. Острозький. Він назвав єпископів-укладачів унії «вовками в овечій шкурі», які зрадили свою паству. Князь закликав протестантів виступити проти уряду Речі Посполитої й навіть заявив про готовність виставити для боротьби 15-20-тисячне військо.
Усі події та заяви свідчили про те, що добровільного об’єднання церков не відбудеться. На призначений день до Берестя прибули представники обох сторін. Україна й Білорусь ніколи ще не бачили таких велелюдних зборів духовенства, підтриманого представниками братств, міських громад і шляхтичами. Обидві сторони мали вигляд справжніх військових таборів. Навколо Берестя стояли гармати й обози. На щастя, до збройного конфлікту не дійшло, але й згоди сторони теж не досягли.
Тому 18 жовтня відбулося відразу два собори. Прихильники унії за участю короля й представників Риму зібралися на собор у церкві Святого Миколая для проголошення унії з римською церквою. Противники унії також зібралися на свій окремий собор, щоб засудити унію та єпископів-відступників.
Отже, Берестейська унія 1596 р. не принесла злагоди в релігійне життя України й не поєднала церкви. Навпаки, разом із двома церквами — православною й католицькою — з’явилася третя — греко-католицька (уніатська). Рішення уніатського Берестейського собору король визнав, але водночас зневажив рішення православного Берестейського собору. Це означало, що король поставив православну церкву поза законом і це стало причиною ворожнечі й взаємного ослаблення українських християн.