Предмет: Литература, автор: lolkekjebyrek4646

повідомлення про Сапфо

Ответы

Автор ответа: viktorgetman39
5

Сапфо — відома поетеса часів античності, що створювала поезії у жанрі меліки (пісенної лірики). Сапфо високо цінували митці античної доби, давньогрецький філософ Платон назвав десятою музою, Катулл та Горацій її наслідували. Розповідають, що Солон — знаменитий реформатор VI століття, почувши вірші Сапфо, сказав, що не хоче помирати раніше, ніж вивчить їх напам’ять.

Про життя поетеси відомо досить мало, її біографія напівлегендарна. Відомо, що Сапфо мешкала в Мітиленах на острові Лесбос. За переказом, вона народилася в родині аристократа-торгівця Скаладроніма та його дружини Клеїс десь між 630 та 620 роками до н. є. Приблизно в сімнадцятилітньому віці через політичні заворушення на Лесбосі Сапфо разом зі своїми братами мусила на певний час виїхати до Сицилії. Лише в 595 році, коли їй було вже більше тридцяти, вона змогла повернутися на батьківщину.

У своєму місті Сапфо була відома не тільки як поетеса, а ще й як громадська діячка. Вона стояла на чолі «дому Муз», де багаті дівчата з різних країв Греції збиралися, аби займатися музикою, поезією й танцями. Подруги та учениці Сапфо обмінювалися поетичними рядками, тематично пов’язаними з ритуалами жіночих культів. Знайомства, весілля, спілкування між подругами, захоплення, суперництво, ревнощі, розлука — все це відобразилося в ліриці Сапфо та її учениць. У стародавні часи поетичні твори Сапфо становили дев’ять книг, серед яких були гімни, весільні пісні (епіталами), пісні любовні та елегії. До нас дійшли лише уривки та дві цілі поезії: гімн до Афродіти, в якому поетеса благає богиню допомогти їй у коханні, і друга поезія, що змальовує силу любовного почуття. Обидві поезії в оригіналі написані так званою «сапфічною строфою» — віршовим розміром, який винайшла Сапфо і який пізніше набув поширення в грецькій та римській літературі. Основна тематика творчості Сапфо — жіночі культові гімни, весільні пісні, любовні та дружні висловлення почуттів, адресовані ученицям «дому Муз». Сапфо широко використовує й фольклорну пісню та епос, але традиційні мотиви фольклорних та обрядових дівочих пісень набувають особистого звучання. Близькими до любовної лірики Сапфо є її епіталами — весільні пісні, що виконувалися на різних етапах шлюбного обряду. У них трапляються й міфологічні ремінісценції, але загалом переважає фольклорний колорит: змагання юнаків та дівчат, прощання нареченої з дівоцтвом, порівняння нареченого з Аресом і т. ін.

Похожие вопросы
Предмет: Русский язык, автор: bifbella
Предмет: Другие предметы, автор: нектонезнает
Предмет: Алгебра, автор: dvikt3