твір мова це доля нашого народу і вона залежить від того як ми її плекатимемо (1ст)
Ответы
Вот текст если розтянуть то будет 1 страница)))
Мово! Ти святиня! Кожний народ на цiй планеті є справді народом, поки жива ти, мово! Ти духовна скарбниця. в яку віками люди вкладають свої надбання. Ні, це не гроші, ані дорогоцінне каміння, анi iншi скарби. Це інші коштовності: мелодійні слова, мудрi приказки та афоризми, гострі прислів'я, влучнi анекдоти та чудові пісні.
Я чув історію про те, як українським мандрівникам в Японії просто на вулиці вдячно цілувала руки бабуся в кімоно. Вона була украïнкою, яка під час революції опинилася за кордоном і сімдесят років не чула рідної мови. раптом почула її від перехожих! Яку, виходить, радість вiдчуває людина на чужині, коли чує рідне слово! Одне жадане рiдне слово здатне зцілити, підняти бойовий дух, перетворити життя на свято!
Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь та дозволяє передавати їх нащадкам. Мова — це історія народу, його світогляд, вона визначає свідомість, творить людину, культуру, історію. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.
21 лютого представники всіх націй і народностей світу відзначають Міжнародний день рідної мови. Окрім цього 2018–2027 рр. оголошено в Україні Десятиріччям української мови. З нагоди цих подій запрошуємо у читальний зал бібліотеки ім. Л. Каніщенка ТНЕУ для перегляду діючої тематичної книжкової виставки «Слова росли із ґрунту, мов жита.
Добірним зерном колосилась мова.
Вона як хліб. Вона мені свята.
І кров’ю предків тяжко пурпурова.»
Знати, берегти і примножувати рідну мову – це обов’язок кожної людини. Народ, який не усвідомлює значення рідної мови, її ролі в розвитку особистості, не плекає її, не може розраховувати на гідне місце в суцвітті народів.