Визначте вік гірських порід, що мають найбільше поширення на території України
Ответы
Ответ:
У палеозойську еру центральна частина території України здебільшого була суходолом. На інших територіях континентальні та морські умови чергувались. Максимальний наступ моря внаслідок опускання земної кори відбувся в середині ери. Палеозой охоплює дві горотворчі епохи, які вплинули на формування земної кори України.
земна кора складається з гірських порід і мінералів, різних за походженням і віком. Зазвичай, чим глибше від поверхні лежать породи, тим вони давніші, а шари порід, що зверху покривають земну поверхню, є наймолодшими. Та встановити відносний вік порід за глибиною залягання їх шарів можна лише для тих ділянок, де вони залягають у непорушному стані, — так, як відклалися на дні прадавніх морів. Проте в гірських районах є ділянки, де складки порід насунуті на сусідні території або взагалі перевернуті.
Для визначення абсолютного віку порід геологи застосовують радіологічний метод дослідження. Він полягає у визначенні віку відкладів за часом розпаду радіоактивних елементів, що в незначній кількості містяться в них. За десятки або сотні мільйонів років радіоактивні елементи мимовільно, з однаковою швидкістю розпадаються на інші елементи (наприклад, Уран — на Плюмбум і Гелій. Потім Гелій розсіюється, а Плюмбум залишається в породі). Знаючи швидкість розпаду і кількість радіоактивної речовини (Урану), що міститься в породі, а також кількість залишку (Плюмбуму), можна обчислити абсолютний вік породи з моменту її утворення.
Геологічна будова. Сучасна поверхня території України покрита молодими відкладами, що утворилися в четвертинний (антропогеновий) період, їх вік — від кількох десятків до кількох сотень тисяч років. Вони поширені майже суцільною товщею, потужність якої в середньому — 15 м (максимум 100 м). Якщо уявно зняти цю товщу, то під нею будуть породи різного віку, їх поширення відображає тематична геологічна карта України. Для створення такої карти не потрібно знімати товщу антропогенових відкладів. Про породи під ними можна довідатися різними способами: бурінням свердловин, вивченням стінок кар'єрів чи відслонень (виходу порід на поверхню) на крутих берегах річок.
Найдавнішими відкладами в геологічній будові України є докембрійські. Вони залягають на всій її платформній частині на різних глибинах, а в межах Українського щита виходять на поверхню. Найбільше поширення серед палеозойських порід мають відклади кам'яновугільного періоду, які потужною товщею виповнюють Дніпровсько-Донецьку западину, а в Донбасі виходять на поверхню великою суцільною площею. Геологічна карта свідчить про те, що на території України немає виходів на поверхню порід кембрійського та ордовицького періодів, мало поширені силурійські, девонські (у долинах Дністра та його лівих приток, на Поділлі) та пермські (у Донбасі) відклади. Мезозойські відклади залягають у Донбасі та Кримських горах. Породи крейдового періоду займають великі площі на заході (Волинь, Карпати) і північному сході України.
Найбільш поширеними на території України є кайнозойські відклади. Палеогенові породи є на Лівобережжі, північному сході країни, у Карпатах. Неогенові відклади майже повністю покривають Причорномор'я, рівнинний Крим, Поділля, Прикарпаття і Закарпаття, займають значні площі в межах Українського щита та Дніпровсько-Донецької западини. Четвертинні (антропогенові) відклади утворилися здебільшого на суходолі.