Предмет: Литература, автор: npoctoBepa

дам 20 баллов
Тема уроку: Готичний стиль.
Завдання: написати невеличке повiдомлення (12-15 речень) про iсторiю готичного замку (на вибiр).

Ответы

Автор ответа: ksushakulak
2

Ответ:Готичні замки з'явилися десь в кінці 12 століття. Але я розповім як вона з'явилися в Німеччині та Польщі. Готичний стиль поширився в Польщі протягом 16-18 століттях. Мало свій вплив і чеське готичне мистецтво. Німецька ж готика поширилася на Заході і півночі Польщі. Готична архітектура зазвичай використовувала тесані камені (Пісковик, мармур). Але в місцевостях з дефіцитом або відсутністю природних покладів каменю використовували цеглу. Цегла використовували не тільки для побудови невеликих житлових будинків, але і для величних готичних соборів. Використання цегли зумовило особливості подібної готики, тому що уніфікований цегла значно обмежував створення готичних візерунків, зроблених з тесаного каменю. Великі будівельні роботи (не тільки в Німеччині та Польщі) були припинені у зв'язку з поширенням «чорної смерті», страшною епідемією чуми. Після відступу хвороби в Європі настав період пізньої.

Объяснение:


npoctoBepa: піздньої чего?
Похожие вопросы
Предмет: Русский язык, автор: alinakolibryalina
что хотел сказать автор читателю
Шумел листопад. Леса покорно и печально, почти не стихая, порошили багряной листвой. Горестный, все заглушающий шорох властно заполнял лесную глухомань. Опавшими листьями осень щедро выстилала все дороги и поляны. Когда налетал ветер, тучи мертвой листвы поднимало от лесов, легко кружило в просторной вышине и несло на восток — и тогда казалось, что над унылой осенней землей бушует багряная метель.
Шум листопада наполнял душу Андрея тоской и тревогой. В полинявшей гимнастерке, со скаткой шинели и винтовкой, он шел усталым шагом, часто обтирая запыленное лицо пилоткой, и — случалось — сам удивлялся, что идет: так иногда плохо чувствовал под ногой землю. Эта осень ворвалась в родные места хотя и в положенное время, но все же, как думал Андрей, особенно внезапно и дерзко. Андрей не мог смотреть спокойно на сверкающие холодной позолотой леса, на голые, обнищавшие поля, смотреть и видеть, как всюду торжествует жестокая сила осени.
В полдень, остановившись на вершине высокого холма, Андрей выпрямился во весь свой рост и с усилием огляделся вокруг. На дорогах, в пыльной мгле, гудели машины, грохотали обозы, двигались колонны солдат. В осеннем поднебесье, сверкая на солнце, тянулись на [6] восток немецкие самолеты; они с воем бросались на дороги, и земля тяжко ахала, и над ней взлетали черные кудлатые султаны дыма. Тяжело вздохнув, Андрей разгоряченно воскликнул:
— Какая осень!