ПОМОГИТЕ СРОЧНО ПОЖАЛУЙСТА!!!!!!!;!!;;;!!
Ответы
Відповідь: 1.Б 2.Б 3.В 4.А 5.А
6.Гіпербола (в перекладі з грецького - перебільшення) - це стилістична фігура, або художній прийом, який полягає в навмисному перебільшенні деяких властивостей зображуваного предмета або явища для створення більшої виразності і, відповідно, посилення емоційного впливу від них.
Гіперболи в билині про Іллю Муромця та Соловія: Засвистів тут Соловей по-солов'їному,Закричав, собака, по-звірячому,Зашипів, проклятий, по-зміїному,Так все травиці-моріжку уплітали,Всі лазуровий квіточки осипався,А що є людей поблизу, так всі мертві лежать.
7.Балада — невеликий за розміром ліро-епічний твір фольклорного походження на легендарну чи історичну тему. У ньому, як правило, розповідається про щось незвичайне, виняткове, героїчне; реальне часто поєднується з фантастичним.
Головні ознаки балади
- віршований, ліро-епічний твір;
- зосередження уваги на моральних проблемах;
- напружений сюжет;
- легендарність та фантастичність;
- драматична, часто несподівана розв’язка;
- присутність оповідача;
- використання діалогів і повторів;
- невеликий обсяг.
Балада Шіллера вражає своєю простотою і в той же час насиченістю емоціями. Короткий твір вмістив у себе і емоції людей, що чекають на цікаві та жорстокі видовища, і поведінку красивих сильних хижаків, яких людина кидає собі на розвагу. І на цьому тлі блискавкою проноситься історія кохання лицаря Делоржа й красуні Кунігунди. Та тільки чи можна їх стосунки назвати коханням?
Ми бачимо картину королівських розваг. На арену випускають лева – він спокійний і ніби зневажає увесь цей натовп, що називає себе цивілізованими людьми, а насправді прагне
не цих утіх. Король наказує випустити ще звірів, і на арену вибігає лютий тигр. Та хижак відчуває силу і спокій лева, тож не бажає наражатися на небезпеку. Глядачі не задоволені спокійною поведінкою тварин і чекають на бійку. Аж ось по велінню короля випускають двох красенів-леопардів, вони нападають на тигра, здається, ось воно… починається! Та виявляється, що звірі мудріші за людей:
І вже підводиться лев;
Його могутній рев
Прогримів – і став спокій;
І, не давши волі злобі рвачкій,
Люті лягли по короткім бою.
Чим же тепер розважиться натовп? Довго чекати не прийшлось – на арену, прямо
до хижаків, падає рукавичка однієї з дам. Це юна Кунігунда вирішила перевірити почуття свого вірного лицаря Делонжа. Красуня просить його довести своє кохання та дістати її рукавичку. Не вагаючись, відважний лицар спускається на арену до звірів, і під переляканими поглядами натовпу, що від несподіванки затамував подих, приносить дівчині рукавичку. Вона у захоплені, її погляд обіцяє Делонжу щасливі хвилини кохання, натовп у захваті вітає сміливця, тільки лицар невеселий:
Він рукавичку в лице їй кинув:
“Подяки, дамо, не треба мені!”
Сказав і її покинув.
Безперечно, юнак у цю хвилину за зовнішньою красою коханої побачив справжню Кунігунду, жорстоку й бездушну, для якої навіть людське життя подібне до іграшки в її розвагах. На моє переконання, цей страшний випадок у житті Делонжа, все ж таки відіграв і позитивну роль. Завдяки йому, в лицаря немов спала полуда з очей, і думаю, це дасть юнакові змогу краще розбиратися в людях.