про що свидчило видання рукописного Пересопицького Эвангелия?
Ответы
Ответ:
Пересопницьке рукописне Євангеліє 1561 року є дивовижним явищем нашої культури, унікальною пам’яткою мови, мистецтва, літератури, релігійно-філософської думки свого часу. Як явище культурного життя ця книга невіддільна від своєї епохи, її передової ідеології. Нагадаємо, що саме в той час в Україні розгортається гуманістичний рух Відродження, який був водночас і свідченням культурного зростання, становлення українського народу, і відгуком європейського Ренесансу. Це була епоха, за висловом Михайла Грушевського, коли у нас «почала вияснятися потреба національної культурної й освітньої роботи для охорони й піднесення національного життя». Високі ідеї Відродження спонукали до появи нашої Першокниги.
Виникнення Пересопницького рукопису продиктоване потребами духовності українського народу, зокрема вимогами пропаганди християнсько-релігійної духовності на грунті живої української мови. Адже на той час найуживанішою була саме релігійна література, під знаком її минала давня доба нашого письменства.
Особливою ця книга уявлялася її творцям ще в час задуму. У той далекий час вони мріяли створити книгу рідною мовою, утвердити тим престиж свого розореного, поневоленого народу. І це тоді, коли вогник пробудження національної свідомості українців лише починав жевріти, коли в умовах іноземного панування (ще з XIV ст.) дуже важко і болісно відбувалося національно-культурне виокремлення нашого народу. Першою ластівкою цього знаменного процесу національного пробудження стала саме Пересопницька Першокнига.
У тогочасному суспільстві народна мова майже не вживалася у книжництві, прийнято було віддавати перевагу мовам, освяченим давньою церковною традицією – старослов’янській, латині. Навіть польська не вважалася престижною, а наша земля входила тоді до Польського королівства. Що вже й казати про мову староукраїнську («руську»), яка взагалі побутувала переважно тільки в усному вжитку краян та ще трохи – діловодстві і, звичайно, зневажливо сприймалася вченими мужами та церковними владиками. У такій атмосфері намір створення книги українською мовою, тим паче – перекладу цією мовою Святого Писання – Біблії, був справді-таки дерзновенним, бунтівним, революційним.
Творці «Пересопницького Євангелія» були, напевно, одержимі тими ж високими патріотичними, благородними почуттями, які кількома десятиліттями пізніше відгукнулися діяльності Острозької академії і братства, у пристрасних посланнях полемістів, а потім завирували у стрімких процесах національного піднесення XVII століття.
Ті, хто здійснив цей сміливий і прекрасний задум, були, вочевидь, справді мудрими й талановитими людьми. Ще на світанку національного пробудження вони безпомильно відчули потребу великої праці в ім’я рідного народу. І таку працю учинили. Виконавши переклад Чотириєвангелія – основоположної книги християнського культу із книжної староболгарської мови на рідну українську, зрозумілу всім. Про високу й гуманну мету цієї праці в рукописі сказано, що вона здійснена «для ліпшого вирозумління люду християнського посполитого».
«Пересопницьке Євангеліє» – вишукана рукописна книга, розкішно виготовлена й оздоблена у традиціях стародавнього книжництва
Объяснение: