Предмет: Українська мова, автор: irynich

Скласти твір на тему "Твір про роботу батьків" или просто твір про якусь роботу​

Ответы

Автор ответа: vovanpazdnikov
0

Відповідь:

Дуже багато професій є в нашому світі. Кожна професія важлива. Люди обирають спеціальність до душі. Мої батьки довго вибирали свої майбутні професії. Мій тато завідувач складом. Освіту здобув він педагогічне. Починав працювати в університеті на комп'ютерній спеціальності. Але, з часом йому запропонували завідувати складом автозапчастин. Ця ідея припала йому до душі.

Папа дуже цінний працівник, у якого завжди багато нових ідей щодо організації роботи складу. Йому подобається його професія. На складі завжди повний порядок. Кожна запасна частина завжди знаходиться на своєму місці, а її пошук не складає особливих труднощів. Будь-який співробітник складу з легкістю може знайти необхідний товар. Відносини в колективі у тата сприятливі. Робота будуватися на взаємній довірі і повазі. Папа завжди говорить, що у них єдина команда, налаштована на результат.

Моя мама працює бухгалтером. Її робота полягає в постійному підрахунку цифр. Також вона стежить за правильністю оформлення бухгалтерських документів і їх наявністю. Мамина працює, вимагає певних знань, досвіду і освіти. Освіта у мами бухгалтерське, тому працює вона за фахом. В її колективі кілька бухгалтерів. Підпорядковується вона головному бухгалтеру. Головні бухгалтер перевіряє роботу мами. Мама відповідає за великий обсяг інформації. Їй подобатися її робота. Вона каже, що працювати бухгалтером - це її покликання.

Професії моїх батьків можуть вплинути на вибір моєї професії. Мені належить ретельно обміркувати свій майбутній вибір. Необхідно це для того, щоб робота приносила задоволення і подобалося. Важко працювати на роботі, яка не доставляє задоволення або не подобається взагалі. Моїм батькам подобатися їх робота, напевно саме тому у них хороший результат.

Похожие вопросы
Предмет: Русский язык, автор: sendydreamer
СРОЧНО!!
Прочтите рассказ,в чем заключается доблесть в нем.напиши пожалуйста
Подошел как-то Суворов к солдату и сразу в упор:
- Сколько от Земли до Месяца?[6]
- Два суворовских перехода! - гаркнул солдат.
Фельдмаршал аж крякнул от неожиданности. Вот так ответ! Вот так солдат! Любил Суворов, когда солдаты отвечали находчиво, без запинки. Приметил он молодца. Понравился фельдмаршалу солдатский ответ, однако и за себя стало обидно. "Ну, - думает, - не может быть, чтобы я, Суворов, и вдруг не поставил солдата в тупик".
Встретил он через несколько дней находчивого солдата и снова в упор:

- Сколько звезд на небе?

- Сейчас, ваше сиятельство, - ответил солдат, - сочту, - и уставился в небо.
Ждал, ждал Суворов, продрог на ветру, а солдат не торопясь звезды считает.
Сплюнул Суворов с досады. Ушел. "Вот так солдат! - снова подумал. Ну, уж на третий раз, - решил фельдмаршал, - я своего добьюсь: поставлю в тупик солдата".
Встретил солдата он в третий раз и снова с вопросом:
- Ну-ка, молодец, а скажи-ка мне, как звали мою прародительницу?
Доволен Суворов вопросом: откуда же знать простому солдату, как звали фельдмаршальскую бабку. Потер Суворов от удовольствия руки и только хотел сказать: "Ну, братец, попался!" - как вдруг солдат вытянулся во фрунт и гаркнул:
- Виктория, ваше сиятельство!
- Вот и не Виктория! - обрадовался Суворов.
- Виктория, Виктория, - повторил солдат. - Как же так может быть, чтобы у нашего фельдмаршала и вдруг в прародительницах была не Виктория!
Опешил Суворов. Ну и ответ! Ну и хитрый солдат попался!

- Ну, раз ты такой хитрый, - произнес Суворов, - скажи мне, какая разница между твоим ротным командиром и мной?

- А та, - не раздумывая ответил солдат, - что ротный командир хотя бы и желал произвести меня в сержанты, да не может, а вашему сиятельству стоит только захотеть, и я...
Что было делать Суворову? Пришлось ему произвести солдата в сержанты.
Возвращался Суворов в свою палатку и восхищался:
- Помилуй бог, как провел! Вот это да! Вот это солдат! Помилуй бог, настоящий солдат! Российский!