Предмет: Физкультура и спорт, автор: anastasia01030807

Оцените свои потенциальные возможности при выполнении разных видов двигательной деятельности.

Ответы

Автор ответа: MRMUKU
0

Ответ:

Чаще всего от этого зависит психологическое настроение человека и предросположенность, у оптимистов чаще всего намного быстрее усвояемость пищи и усвояемость глюкозы(топливо для организма), (это выяснил Бостонский Университет США в журнале  PNA), если считать в общем без психического учёта то тогда человеку необходимо дать стимул либо плацебо для того что-бы он смог преодолеть свои возможности, на данный момент человек(по моему мнению) достиг физического предела спортсмены ставят рекорды отличающиеся в мили секунды 4мм-8мм поэтому стимула золотой медали и мировой славы уже не достаточно

Оценка возможности при выполнении разных видов двигательной деятельности фактически очень трудна т.к есть очень много факторов и погрешностей начинающийся от психического состояния заканчивая питанием и отдыхом

Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: Аноним
Вот прошу помочь, рос ставить запитые в тексте! ПОМОГИТЕЕЕЕЕ!!!!!!




Буйна й не пролазна тайга стояла зачарована. Високі могутні дерева змагалися за сонячне проміння. Високі сорокаметрові кедри тягнулися до сонця висунувши худі довгі стовбури до неба - це був перший ярус. Слідом за кедрами гнулися велетенські осики та інші листаті гіганти стали другим ярусом.Потім височена ліщіна колючого горіха ялини берестина черемха обвиті ліанами дикого винограду піднімалися у верх третім ярусом. А ось у четвертому ярусі панував хаос місцями росла звичайна ліщіна височені трави і бурьяни повалені дерева спочивали. Внизу по землі слався мох пообростало усе внизу було темно і вогко . Недрі не сходимі не зміряні. Маленький смугастий звірок сидів собі на на поваленій кедрині и пильно як науковець розглядав торішній грибок раптом пошорошився. В недрях тайги надзвичайна тиша як у стародавньому храмі незвичайного бога. Лише рябок замер на гілці мов сучок. На поваленій кедрині грався сонячними зайчиками звірок-бурундук задравши хвостика перестрибнув через них зникаючі у траві. У низу під заростями видніеться стежка на яку ще не ступала нога людська!