!!СРОЧНО!! міні судження на тему: над чим спонукае замислитись поэзия евгена плужника? ( 5- 7 речень)
Ответы
Євген Плужник — талановитий український поет, письменник, драматург, якого не оминули жорна сталінських репресій, він один із тих, кого ми називаємо тепер "розстріляне відродження". Із його біографії знаємо, що митець свідомо уникав політичних питань, не втручався в досить бурхливі літературні полеміки, ставився до них певною мірою скептично. Можливо, з цієї причини в його поезіях часто бачимо слова "тиша", "тишина", "спокій". Та жорстока дійсність, що вирувала довкола нього (громадянська війна, масовий терор, моральна деградація сучасників), стала врешті його особистою трагедією світосприйняття. Однак через усі твори простежується провідна думка: людство вистраждає, опам'ятається, одужає.
На час виходу першої збірки "Дні" (1926) Євген Плужник був уже визнаним письменником, а сама збірка творів продемонструвала певну опозиційність стосовно "пролетарської літератури". Усі твори митця вмістилися в три збірки: "Дні", "Рання осінь", "Рівновага" (остання за життя поета не була видана).
Ставши членом угруповання "Ланка", яке об'єднувало творчі сили, молодий поет разом з іншими намагався поєднати усталені традиції класики та естетичні потреби нового часу, виробивши власний стиль. І до нинішніх днів літературознавці насправді не дійшли однієї думки: був він реалістом чи імпресіоністом. Слушно свого часу про нього сказав Віктор Петров (Домонтович): "Він поет, хіба цього мало?!"
У своїх творах Євген Плужник тяжів до чіткого контуру малюнка, виваженої думки. Ставлення до природи в поета аналітичне: показовими є паралелі між її станами й перебігом подій у житті людини: "Сни і споживай Те, що придбало літо...