Срочно!!!!
Пожалуйста
Ответы
Акорди осенi
Різьбляним кленовим листям упала осінь на міськi бульвари, розтривожила душу, заснувала її сум'янням. Подекуди прохолодною краплею дощу зволожиться яскраво-зелена травичка, різнобарвні айстри нiби-то надолужують згаяне літо: так яскраво спалахують кольоровими ліхтариками, милуючи око будь-кому. Приємна ранкова прохолода, настояна на стиглих овочах і фруктах, квітуючому зелі, хмилить голову своїми пахощами.
А небо, вимите осінніми дощами, по-весняному густо-блакитне, але вже не палить сонячним промінням, а ласкає; птаство метушливо збирається у далечінь, і від того на душі щасливо ятриться біль від майбутньоï розлуки. Адже стихнуть сади, і вже не почуєш пісеннi розсипи солов'їв (?) журливе «ку-ку» зозулі, лише чути обридливе дрижчання джмелів на чашечці квітки.
Помине ще трохи часу, і облетить строкате осiннє листя з дерев, кущів. Падолист принесе спокій на землю, і тоді людина трохи спочине від хліборобських клопотів.
А поки що осінь-чарівниця легкими кроками ступає по землі, викликаючи наше замилування її майстерністю. І в цьому є своя принадність, свій чар; збагачуючи себе красою, людина мудрішає, добрішає! Можливо й світ від того стає кращим, досконалішим.