Question

Образ степу в повісті "Мотря" ПОЖАЛУЙСТА СРОЧНО ПРОШУ ПОМОГИТЕ ​

Answer 1

Степом, який для українця є значно більшим, ніж просто географічне поняття, визначається рідний край, батьківщина, держава. Козацький степ є символом української державності. У цьому випадку географічний ландшафт поєднується з історичною пам’яттю: козаки сприймали степ як свою землю, на якій вони були вільними, тому болісний відчай вчувається в піснях, тематично пов’язаних із зруйнуванням Запорізької Січі. У фольклорі поетизується чисте поле, чистий степ, степ широкий, край веселий і в той же час образ степу тлумачиться як ворог, як одвічне прокляття України, тому що ця територія відбирала життя дорогих людей. Найсміливіші тікали в степ, найхоробріші брали до рук меча. В історичних піснях степ постає як втілення землі як метафори життя та поля бою. Образ українця як «хлібороба-войовника». (О. Ольжич).

Отже, образ степу як метафори життя (мотив степу-чорнозему, який родить хліб) і символу державництва (степ як поле бою, у якому стверджується право на землю) є головними мотивами усної народної творчості.

Образ степу у «Слові о полку Ігоревім». відкриває дивовижну картину степового буття часів Київської Русі, позначену як прямими акцентами (степ як поле бою, ворожа земля), так і метафорично-образними (степ як земля невідома, міфічна субстанція, ворожа людині).

Образ степу посідає особливе місце в багатьох творах української літератури. Степ — це частина душі українця, його характеру. Степ для українців мав ще одне символічне значення — волі. В українській літературі цей образ, як вияв багатьох символів (вічності, батьківщини) знайшов широке застосування у творах Т. Шевченка, М. Гоголя, Є. Маланюка, О. Довженка, О. Гончара.