ПОЖАЛУЙСТА
99 баллов
Симфонія Сковорода (анализ)
тема, идея, проблематика, композиция
Ответы
Аналіз поеми П. Тичини "Сковорода"
АВТОР:
Павло Тичина.
РІК НАПИСАННЯ:
Уперше неповний варіант твору був видрукуваний 1922 року в газеті «Вісті». а в середині 1923 року — в № 5 журналу «Шлях мистецтва». Роботу поет продовжив у 1923-1934 і у 1939-1940 роках. Матеріали ж збирав аж до 50-х років.
ЛІТЕРАТУРНИЙ РІД:
Ліро-епос
ЖАНР:
Поема або ж поема-симфонія.
ТЕМА:
Скитання Сковороди, його подорожі Китаєвою пустинею та зустріч з різними людьми, переосмислення власного життя.
ІДЕЯ:
Вічний пошук гармоніїбуття, між природою та людиною, суспільством. В основі філософського вчення Сковороди — питання про пошуки шляху до щастя. До щастя, як вважав філософ, людину приведе” сродна праця” та досягнення гармонії із собою та світом.
ПРОБЛЕМАТИКА:
- Зіткнення мандрівного філософа з реальним світом, повним несправедливості, знущань, гніту.
- Переосмислення власних цінностей та життя.
- Визнання марності власних переконань (3 частина твору).
- Усвідомлення неправильності попереднього життя та дій.
- Розчарування у собі та інших.
КОМПОЗИЦІЯ:
Твір складається з чотирьох частин: Allegro giocoso, Grave, Risoluto, Finale.
Allegro giocoso
Переважає оптимістична тональність, Сковорода Скитається Китаєвою пустинею, зустрічає дівчину, схожу на колишню ученицю, та дізнається від неї, про животіння та тяжку працю на панів звичайного народу. Через почуте його огортають сумніви про власні переконання.
Grave
Друга частина витримана в урочитій тональності. Сковорода відкидає пропозицію приєднатися до ченців, натомість йдучи далі, будучи разом з народом.
Risoluto
Розкриваються внутрішні преетворення філософа. ВІн визнає марність попердніх переконань, молитов, адже все те не відповідало дійсності.
Finale
Сковорода зустрічається з колишнею ученицею Марією, яка відкинула його філософію, стала пасією генерала, та вихвалялася як вбила заколотника, яким виявився брат дівчинки, яку він зустрів у першій частині (Маринки). Він знову сумнівається у власній вірі. Марію вбивають заколотники, Сководу ж ледь вдається врятувати студенту, і той продовжує свій шлях.
ОСОБИСТО ВІД МЕНЕ
ХУДОЖНІ ЗАСОБИ
ЕПІТЕТИ
Вітер зелений, небо ночне, сяючі роги, думи тяжкі, тиха флейта, безвинні сльози та ін.
ПОРІВНЯННЯ
Три місяці пробігло, мов кораблі веселі в морі...
І тиха флейта, як метелик...
І повертається назад, мов голубка з маслиною у дзьобі...
А день вже хмариться назад, і якось хилиться, як колос, в землю...
Ніколи блискавка, отак не била, не палила, як душу його ці слова...
ПЕРСЛНІФІКАЦІЇ
Дзвінн із-за тополь покличе постинь на обідню...
Підуть звтхання, і думи тяжкі поженуть у поле, на край світу...
Колос зігнувся і дивиться в землю...
Дніпро у тінь пославсь...
І тиха флейта як метелик, летить до лісу на жита...
А день вже хмариться назад, і якось хилиться, як колос, в землю...
ГІПЕРБОЛА
Небо в тисячі люстер перехмарюється...
В брезк розтріснутого неба...
Аж земля під низом стогоніла трепещучи...
РИТОРИЧНІ ПИТАННЯ
Чи друзями були були мої друзі, в яких я жив?
Чи справжньою була моя проповідь, яку я підносив?
ПОВТОРИ
Колос зігнувся і дивиться в землю —
пізнай себо самого.
Небо в тисячі люстер перехмарюється —
пізнай себе самого.
Дніпро у тінь пославсь, а повен перебігу —
пізнай себе самого.
СИМВОЛИ
"А се ж бо єсть вже інший триугол:
земля — огонь — вода.
Земля, що правди прагне, права.
Огонь, цей гнів, що сам рождається
з землі в задуху, в спеку, у туман.
Також вода — душа людини,
що все — не тільки радість! —
що все одсвічувать повинна.
А се ж бо єсть вже інший триугол".
Земля — вогонь — вода — це символи правдолюбства, поривань людини бентежного духу. Сам триугол — символ триєдиності Бога.
Використання символічних образів вітру та бурі наповнюють поему пафосом боротьби, пов’язуючи їх з провідними поняттями ідеології радянської доби (боротьба, бій, пригноблення), також через ці образи втілюється мотив простування до світлого «завтра».
Образ піднятого меча є символом бунтарства. Мова поеми багата на афоризми: «подяка богові за все. Найперше ж: за те, що потрібне зробив нетрудним, а трудне непотрібним». «На всіх шляхах життя очима іншими поглянув». «мир душі твоїй». та багато інших, які Сковорода пояснює на прикладі конкретних життєвих ситуацій. У поемі Тичина прагнув показати цілу епоху, зображену в різноманітних художніх ключах: реалістичному, символічному, гостро гротескному, фантастичному.
Поема багата на афоризми :” мир душі твоїй”, “ подяка Богові за те, що потрібне зробив нетрудним, а трудне непотрібним”.
СПОДІВАЮСЬ ДОПОМОГЛА