Написати 2 самодиктанти
Чумацтво
Чумацтво – один (із, з) (най)давніших і (най)вагоміших промислів українців. (У, в) добу середньовіч…я основною продукцією їхн…ої торгівлі були сіль (і, й) риба. З розвитком промисловості (й, і) (товарно)грошових відносин асорт…мент товару значно ро…ширився а маршрути чумаків набули переважно півден…ого напрямку.
Чумацький промисел безперечно був суто чоловічою сферою діяльності що зумовлювалося (не)бе…печніст…ю праці. Що(б) ним займатися потрібно було мати насамперед воза «мажу» і хоча(б) пару витр…валих волів. Більшість чумаків володіли (однією)двома парами тя…лових тварин мен…ша заможніша частина десятками волів.
У далек дорогу (з, с)повнен…у (не)безпек чумаки готувались заздалегі(д,т)ь ще (в)зимку. (На)весні (з, с) першими веснян…ими променями вони гуртувалися у «валки». Об…єднавши зисил…я легше було долати степові простори захищатися від татар допом…гати (один)одному під час мандрівки. Валку яка в дорозі ро…тягалася на сотні метрів очолював (най)досві…ченіший чумак «ватажок». Він крім визначен…я маршруту та місць ві(д, п)очинку стежив за дотриман…ям учас…никами походу дисципліни (і, й) порядку був суд…ею при виникнен…і суперечок.
Чумацтво за давніми джерелами належало до (най)престижніших видів занят…я. Тому в середньовіч…і майже (в, у)сі юнаки мріяли стати якщо не (лицарем)козаком то бодай чумаком.
Основні галузі господарства українців
Традиційними видами господарської діяльнос…ті (у)країнс...кого народ(у,а) з (давніх)давен були скотарство рибальство мисливство бджільництво. Однак (най)головнішим завжди залишалося (земле)робство. Україна нація (з, зі) (старо)давньою (високо)розвинен...ою (земле)робською культурою. (З,С)прияти..ві кліматичні умови помірно холодна зима літо (с, з) достатньою кількіс…тю як теплих соняч…них днів так і дощів родюч... (г, ґ)рунти переважно ч...рноземи з великою місткіс...тю поживних речовин (в, у)се це зумов…ло досягнен…я українців (у, в) розвитку традиційної (агро)техніки.
(Земле)робство поділяєт...ся на три основні галузі (хлібо)робство городництво та садівництво. Відомо кілька систем (земле)робства. (Най)більш давньою була (вирубно)вогнева. На обран…ій під посів (у, в) лісі ділянці восени або (в)зимку рубали ліс (і, й) кущ... залишаюч... їх на місці. (На)весні їх палили і після цього без оранки сіяли просо або льон. Потім рік(у)рік тут висівали жито або ін…ші з…рнові культури. Через три (чотири) роки урожайність такого лану різко знижувалась і його зал..шали (не)засіян...им "відпочивати". Висока культура (земле)робства сві(д,т)чен...я господарності нашого народу.
ПОЖАЛУЙСТА ОЧЕНЬ СРОЧНО!!
Ответы
Чумацтво – один із найдавніших і найвагоміших промислів українців. У добу середньовіччя основною продукцією їхньої торгівлі були сіль і риба. З розвитком промисловості й товарно-грошових відносин асортимент товару значно розширився, а маршрути чумаків набули переважно південного напрямку.
Чумацький промисел, безперечно, був суто чоловічою сферою діяльності, що зумовлювалося небезпечністю праці. Щоб ним займатися, потрібно було мати насамперед воза - «мажу» і хоча б пару витривалих волів. Більшість чумаків володіли однією-двома парами тяглових тварин, менша, заможніша частина - десятками волів.
У далеку дорогу, сповнену небезпек, чумаки готувались заздалегідь, ще взимку. Навесні, з першими весняниими променями вони гуртувалися у «валки». Об"єднавши зусилля, легше було долати степові простори, захищатися від татар, допомагати один-одному під час мандрівки. Валку, яка в дорозі розтягалася на сотні метрів, очолював найдосвідченіший чумак - «ватажок». Він, крім визначення маршруту та місць відпочинку, стежив за дотриманням учасниками походу дисципліни й порядку, був суддею при виникненні суперечок.
Чумацтво, за давніми джерелами, належало до найпрестижніших видів заняття. Тому в середньовіччі майже всі юнаки мріяли стати якщо не лицарем-козаком, то бодай чумаком.
Основні галузі господарства українців
Традиційними видами господарської діяльності українського народу з давніх-давен були скотарство, рибальство, мисливство, бджільництво. Однак найголовнішим завжди залишалося землеробство. Україна - нація зі стародавньою високорозвиненою землеробською культурою. Сприятливі кліматичні умови, помірно холодна зима, літо з достатньою кількістю як теплих сонячних днів, так і дощів, родючі ґрунти, переважно чорноземи з великою місткістю поживних речовин, - усе це зумовило досягнення українців у розвитку традиційної агротехніки.
Землеробство поділяється на три основні галузі: хліборобство, городництво та садівництво. Відомо кілька систем землеробства. Найбільш давньою була вирубно-вогнева. На обраній під посів у лісі ділянці восени або взимку рубали ліс і кущі, залишаючи їх на місці. Навесні їх палили і після цього без оранки сіяли просо або льон. Потім рік-у-рік тут висівали жито або інші зернові культури. Через три-чотири роки урожайність такого лану різко знижувалась і його залишали незасіяним - "відпочивати". Висока культура землеробства свідчення господарності нашого народу.