Пожалуйста помогите!
Що спільного та відмінного між гайдамацькими повстаннями 1730–1750-х рр. і Коліївщиною?
Ответы
Ответ:
Гайдамацькі повстання (за назвою повстанців – «гайдамаків», слова, що походить від турецького «розбишака») почалися в Правобережній Україні одразу після ліквідації там козацьких полків, здійсненої після переходу цих земель до Польщі в 1715 р. Гайдамацькі повстання були спричинені поверненням польської шляхти до своїх маєтків на українських землях, а також соціальним, національним та релігійним тиском проти українського народу.
1734-35 рр. повстання очолив Верлан, сотник надвірної міліції князя Любомирського у м. Шаргороді (нині Вінниччина). До гайдамаків приєдналися селянські загони та зібрані з українців надвірні міліції зі своїми командирами: уманська із сотником Писаренком та ротмістри Степан Скорич, Михайло Флоринський, Іван Рингач та Сава Чалий. До лав гайдамацьких повстанців стали запорожці Грива, Медвідь, Моторний, Темко, які очолили селянські загони. Повстанці захопили Кременець, Жванець, Броди, Збараж, Вінницю, Меджибіж, Корсунь, Бердичів, Погребище, Паволоч, Котельню, Чуднів. Передові відділи повстанців з’явилися під Кам’янцем і Львовом. Верлан став заводити на захоплених територіях козацькі порядки, запроваджувати реєстри, призначати старшину. Російська імперія, яка сама боялася національно-визвольних рухів, допомогла Польщі, надіславши війська для придушення повстання. Ядро повстанців відступило до Молдови. Одного з гайдамацьких командирів Саву Чалого, який перейшов на бік поляків, було страчено бійцями з гайдамацького загону Гната Голого.
У 1750 р. гайдамаки захопили головну польську фортецю Правобережної України – Білу Церкву, а також Умань. Цього разу Російська імперія знову допомогла Польщі, виставивши загони на прикордонні та не допускаючи до повстанців підтримки із Запоріжжя.
У лютому 1768 р. спалахнуло найбільше гайдамацьке повстання – Коліївщина, назване так за діями повстанців, що кололи ворогів. Того року польський король Станіслав Понятовський, один із коханців російської цариці Катерини II, підписав трактат про формальне зрівняння в правах з католиками віруючих православної і протестантської церков. Значна частина польської шляхти була не задоволена цим трактатом та самим королем, якого вважали маріонеткою Росії. Під гаслом захисту католицизму, шляхетських прав і звільнення Польщі з-під впливу Петербурга в м. Барі польська шляхта створила шляхетське політичне об’єднання – Барську конфедерацію. Водночас загони шляхти (так звані «конфедерати») замість того, щоб воювати за обіцяну свободу Польщі, стали катувати й грабувати українське населення, руйнувати православні церкви.
Объяснение:
Сорі що так довго)