Укажіть спільну ознаку поширення водоростей у природі
Ответы
Объяснение:
Життя водоростей здебільшого пов'язане з водним середовищем, у якому вони існують лише в тих шарах, куди надходить світло. Тому у прісних водоймах і морях масове поширення водоростей спостерігається на глибині до 30 м. Лише деякі види червоних і бурих водоростей можуть жити на глибині 100-200 м, маючи для цього певні пристосування. Наприклад, у червоних водоростей є пігменти-фікобіліни для поглинання синіх та фіолетових променів, які можуть проникати на велику глибину. Водорості можуть жити і на суходолі, але тільки в умовах постійного зволоження, оселяючись на корі дерев, стінах будинків тощо. Є водорості, які пристосувалися до життя в ґрунтах. Понад 100 видів водоростей пристосувалися до життя на поверхні снігу та льоду. На високогір'ях і рівнинах усіх континентів, у морях Арктики і Антарктики вчені спостерігали червоний, зелений, жовтий, коричневий, синій і навіть чорний сніг, обумовлений масовим розмноженням хламідомонади антарктичної, хламідомонади гірської. Деякі види водоростей пристосувалися до співіснування з іншими живими організмами, оселяючись усередині їхнього організму. Крім взаємодій водоростей з іншими водоростями, вищими рослинами, грибами в складі лишайників, відомі й взаємовигідні зв'язки з тваринами. Так, зелена водорість хлорела поселяється у вакуолях інфузорій. Симбіотичні водорості, що мешкають у кишечниках червів, нематод, амфібій, відомі серед евгленових та динофітових водоростей. А ось видів, які б вели паразитичний спосіб життя, серед водоростей немає.
Зелені водорості поширені в прісних та солоних водоймах, у морях та океанах, наземних системах, на снігу та льоду. Зелені водорості мешкають у водоймах на малих глибинах, оскільки вони можуть поглинати червоні промені світла. Цей відділ об'єднує такі роди, як хламідомонада, вольвокс, евдоріна, пандоріна, гоніум, хлорокок, хлорела, улотрикс, ульва, ацетабулярія, спірогіра. Сюди належать одноклітинні (хлорела, хламідомонада), колоніальні (вольвокс) та багатоклітинні (улотрикс, ульва, спірогіра) водорості.
У природі зелені водорості служать кормом для тварин. Так, багатоклітинна нитчаста водорість улотрикс є кормом для рослиноїдних прісноводних риб, молюсків. У кожній її клітини є хлоропласт у вигляді незамкненого кільця. Водорість прикріплюється до дна за допомогою ризоїдів. Вегетативне розмноження відбувається уривками нитки. Досить часто зустрічається у прісних водоймах – переважно в холодних гірських річках та струмках.
Значення для людини. Деякі зелені водорості використовуються людиною в їжу (хлорела, ульва). Хлорела – одноклітинна водорість, яка зустрічається в прісних і солоних водоймах, ґрунтах. Вона не має джгутиків й вічка та розмножується лише нестатево – за допомогою спор. Хлорела є першою водорістю, яка була введена в промислову культуру. Хоча водорість легко і швидко вирощується, проте її важко