Які позитивні і негативні наслідки має урбанізація в світі?
СРОЧНО!!!70 БАЛЛОВ
Ответы
Ответ:
Наразі катастрофічно зросло забруднення навколишнього середовища у великих містах, зокрема у великих індустріальних центрах. Відбувається нестримна концентрація людей у містах, з'являються і зростають багатомільйонні міста-мегаполіси, збільшується їх кількість, розміри та проблеми.
Очікується, що частка міського населення в Західній Європі до 2010 р. складе 71%, в Північній Америці – 87, в Латинській Америці – 80, в Австралії і Океанії – 80, в Східній Азії – 40, в Південній Азії – 35, в Африці – 39% [8, с. 13].
У 1900 р. у світі налічувалось 10 міст-мільйонерів, в 1975 – 185, в 2000 р. їх кількість перевищила 400.
У 1920 р. два найбільших міста світу – Нью-Йорк і Лондон мали відповідно 5620 тис. і 4483 тис. чоловік населення, два – Париж і Чикаго – наближалися до трьох мільйонів (відповідно 2906 і 2702 тис.) і ще чотири міста – двох мільйонів чоловік (Токіо – 2173, Берлін – 1903, Відень – 1841 і Філадельфія – 1824 тис. чоловік). Вісім із десяти найбільших міст світу були у США, Європі й Японії і лише два – в Південній Америці та Китаї [8, с. 13].
Через сорок років, в 1960 році, якісна картина розташування багатомільйонних міст на карті світу істотно не змінилася, якщо брати до уваги десять найбільших міст: вісім з них знову розташовані у США, Європі та Японії і два – в Південній Америці та Китаї.
Проте кардинально змінилися у бік збільшення населення розміри міст, і на карті світу з'явилися мегаполіси, що перевищують п'яти-, шести- і десятимільйонний рівень чисельності мешканців.
Очолюють цей список Нью-Йорк (14 164 тис.), Лондон (10 772 тис.) і Токіо (10 686 тис.). За ними йдуть три міста, що перевищують вісім мільйонів або наближаються до цієї цифри: Рейн-Рур (8736 тис.), Шанхай (7432 тис.) і Париж (7420 тис.) і чотири міста, що мають або перевищують рівень шести мільйонів, – Буенос-Айрес (6700 тис.), Лос-Анджелес (6530 тис.), Москва (6285 тис.) та Чикаго (5977 тис.) [8, с. 13].
Список цих міст свідчить про якісно нову тенденцію в урбанізації світу – колосальне зростання міст-мегаполісів у країнах, що розвиваються, які утворилися на місці колишніх світових імперій: вісім найбільш заселених міст припадають саме на ці країни, і лише Токіо та Нью-Йорк продовжують залишатися в першій десятці лідерів урбанізації.
В Україні тільки столиця – Київ – є багатомільйонним містом, населення якого сягнуло трьох мільйонів, а, отже, його можна вважати еквівалентом трьох одномільйонних міст. Сім міст вже перевищили або сягають одномільйонного рубежу: Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса, Запоріжжя, Львів, Кривий Ріг. Десять міст, в яких наразі від 0,5 до 0,3 мільйона мешканців (Маріуполь, Миколаїв, Луганськ, Макіївка, Вінниця, Севастополь, Херсон, Сімферополь, Горлівка, Полтава) незабаром наблизяться до одномільйонного рівня, асимілювавши навколишні менші містечка. Нарешті ще десять міст, які можуть дорости до мільйона в першій половині XXІ ст., – Чернігів, Чернівці, Суми, Дніпродзержинськ, Житомир, Івано-Франківськ, Хмельницький, Черкаси, Рівне, Луцьк) і які наразі налічують від 0,3 до 0,2 мільйона жителів [8, с. 15].
Переважна частина великих міст – це індустріальні комплекси, і головна їх проблема – продукування виробничих відходів, сміття. Деградоване штучне міське середовище справляє комплексну шкідливу дію на здоров'я населення внаслідок забруднення атмосферного повітря, дефіциту сонячного проміння, води, а також стресових факторів, зумовлених напруженим ритмом життя, скупченістю населення, нестачею зелених насаджень тощо [7, с. 211].
Ступінь поширення багатьох хвороб у великих містах набагато більший, ніж у малих містах чи селах. Така хвороба, як рак легень, у великих містах наразі реєструється в два-три рази частіше, ніж у сільських місцевостях. Тут набагато більше хворіють бронхітами, астмою, алергійними хворобами. Рівень інфекційних захворювань у містах також удвічі вищий.
Мешканці великих міст вже давно п'ють воду набагато гіршої якості, ніж у селах. Зокрема, в Україні в більшості міст якість питної води не відповідає санітарним нормам. Великі міста створюють свій мікроклімат, під ними змінюється фізичний стан порід. Одночасно з розвитком міст збільшується негативний тиск на біосферу.
Проблеми урбанізації ретельно вивчаються у багатьох країнах світу, в тому числі й в Україні. Це соціальне явище досліджують екологи, економісти, соціологи і представники багатьох галузей науки, застосовуючи комплексний, системний аналіз. Саме про наслідки урбанізації й піде мова у наданій роботі.