Question

Помогите!!Напишите контрольный твір на тему КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ..На 2 сторінки​

Answer 1

Ответ:

Вплив пандемії COVID-19 та карантину на психологічний стан людини

В сьогоденних умовах пандемії та карантину, фахівці з психологічної і соціальної допомоги підкреслюють нагальну потребу в підтримці психічного здоров’я населення.

Чи впливає спалах коронавірусної хвороби (COVID-19) на психологічний стан і психічну рівновагу людей? Скажу однозначно – так. На сьогодні дослідження того, як психо­логічно позначається і позначиться в майбутньому пандемія та кара­нтин на людське життя, тривають. Однак, вже частково представлена низка цікавих даних з різних куточків світу, про те як саме реагує людство на COVID-19. Підмічено, що кожна культурна схема (національність) - має свої особливості реагування на кризові ситуації, які залежать і від рівня соціально-економічного розвитку, і від зрілості особистості.  Частково це пояснюється різною якістю життя та рівнем освіти COVID-19 впливає на людей по-різному.

Так наприклад з останніх досліджень психологічного впливу поширення COVID-19 у Туреччині (на вибірці 1130 осіб з 28 міст) показало, що 52,7% опитаних оцінили загальний психологічний  вплив як помірний та сильний, 18,6% показали помірні або виражені депресивні симптоми; 26,5% - помірні та сильні симптоми тривоги; 7,9% - помір­ний та виражений рівні стресу (Mustafa N., 2020). Більшість респондентів проводили 20-24 години на добу вдома (88,2%); була стривожена контактами їхніх близьких з людьми, інфі­кованими COVID-19 (78,4%); була задоволена обсягом інфор­мації щодо коронавірусу (78,6%). Дані, отримані зі Шрі Ланки, підтверджують, що жінки, карантиновані люди та пацієнти з психіатричною історією мають вищий ризик появи психологічної симптоматики у зв’язку з пандемією.

Дослідна група з Індії засвідчує такі основні психологічні впливи пандемії COVID-19 (Halder S. & et al., 2020):

страх і стурбованість про власне здоров’я та здоров’я близьких;

постійна стурбованість щодо зазнаних фінансових втрат;

зміни в режимі сну або їжі;

утруднення концентрації та роздратування;

побоювання та фактичне погіршення хронічних про­блем зі здоров’ям;

посилення вживання алкоголю, тютюну чи інших пси- хоактивних речовин.

Щодо карантинів, то дослідницька група з Великобританії (Brooks S. та інші, 2020) детально проаналізувала 24 дослі­дження із психологічного впливу карантинів та підкреслила специфічні стресові фактори:

тривалість карантину (більше 10 днів провокує значно більш високий ризик розвитку симптоматики посттравматич­ного стресу);

побоювання зараження, особливо у вагітних жінок та жінок з маленькими дітьми;

розчарування, нудьга та відчуття ізоляції від решти світу;

неадекватні запаси, що також викликало тривогу і гнів через 4-6 місяців;

недостатня інформація, відсутність чітких вказівок.

Результати дослід­жен­ня вітчизняних науковців також ­продемонструють широкий спектр психологічних наслідків, до яких може призвести спалах COVID-19, серед яких поява нових психіатричних симптомів в осіб, які не мають психічних захворювань, а також погіршення стану тих, хто вже страждає на такі ­захворювання. Спалах ­коронавірусної хвороби спричиняє сус­пільні психо­логічні реакції, такі як напруга, тривога та страх, втрата ­орієнтирів і планів на майбутнє, також може теж призводити до посттравматичного стресового розладу, депресії, до загострення психопатологічної симптоматики та психологічних труднощів.

Відповідаючи на глобальні виклики пандемії COVID-19, психологи та психотерапевти ведуть активну роботу з пошук найбільш дієвих засобів психологічної допомоги з подолання наслідків психотравмуючих подій під час пандемії.

ЗАГАЛЬНА МОДЕЛЬ надання психологічної ДОПОМОГИ під час панднмії та карантину  

Аналізуючи діючі моделі і методи надання психологічної допомоги під час пандемії COVID-19 та карантину, можна зробити висновок, що вони спираються на 5 ключових векторів:

Доступність: в умовах карантину чи ізоляції через хворобу на перший план виходить віддалена робота через мобільний телефон чи спеціальні інтернет-додатки, яка забезпечується психологами, психіатрами, волонтерами від імені певних організацій, включаючи в першу чергу заклади охорони здоров’я, що робить цю послугу доступною ще й у фінансовому плані;

Неперервність: для тих, хто вже знаходився у процесі отримання психологічної, соціальної, психотерапевтичної, психіатричної допомоги, забезпечуються максимальна можливість продовжити її отримання, з пристосуванням до нових умов, які можуть змінюватися;

Фокусованість: нові звернення розглядаються як такі, що потребують швидкого втручання, сфокусованого на конкретних переживаннях і можливих рішеннях;

Міждисциплінарність: виражений акцент на спільній роботі різних відомств та сфер послуг населенню, що дозволяє переспрямовувати лікарю до психолога, психологу до психіатра чи до соціальної служби, соціальному працівнику до лікаря чи психолога тощо;

Освітній характер втручань: багато інтервенцій полягають  у  психологічній  просвіті  населення  і пропозиціях конкретних дій, рішень, способів опанувати ситуацію, які людина зможе використовувати самостійно.